Historia Rodziny Daniela Bucia
https://drive.google.com/file/d/1L0cVUzWdKwJ_pQYqGOGAezodCld-WuI-zN_jeJEJ3rY6XF7FpFG9_5CHt1YGyWlCdBLMWkIuuPWDWZL6/view?ts=597b50ad
wtorek, 31 marca 2020
Materiały źródłowe
29 жовтня. Год. 4:00. Перехід на присілок Запомірки,
звідтам о год. 14:30 перехід у присілок Ласки. Там стоїть
Крилач.12 Вечеря у селі Тирява Волоська.
30 жовтня. Год 4:30 вихід із села. На присілку Березка
наша шпіца наткнулася ка ВП. Постала перестрілка. ВП втікло.
Відділ перейшов лісом попри Завадку на с. Тростянець У с.
Ямна є ВП.
31 жовтня. Вихід на Мазярки. Там є відділ Крилача.
Після наскоку ВП (. . .)13 12:00 до Грозьови надходить ВП.
Відділ переходить ліс над с. Юркова. Вечеря в Юрковій.
ЛИСТОПАД 1946
1 листопада. Вихід до лісу. Вечеря в с. Войтківка.
2 листопада. Вихід до лісу. Вечером у Грозьовій Горіш"
ній. У сс. Войткова — Тростянець було ВП з Ямни, але верну"
лося назад.
3 листопада. Вихід у Турницю.1 Вечеря в с. Арламів.
4 листопада. Вихід у Турницю. Вечеря у Маковій.
5 листопада. Перехід у 1"ий район над Корманичі.
Вечеря — Корманичі. Звільнений стр. Шпак (інвалід).
6 листопада. Постій у лісі. Вечеря у с. Брилинці.
7 листопада. Вихід до лісу. ВП переїжджає через Моло"
довичі вгору і вниз. Вечеря в с. Молодовичі. ПЖ застрілило
капраля ВП.
8 листопада. Вихід до лісу. Пвд. 512 дістає доручення
почати маґазинування збіжжя і відразу починає роботу. Вече"
ря Корманичі.
9 листопада. Вихід до лісу. Вечеря Корманичі.
10 листопада. Вихід до лісу. Вечеря Колоковичі.
11 листопада. До Брилинець наїхало ВП. Відділ завер"
тає і йде на Тисову. Тут наша стійка стримує групу поляків.
Ці пускають серію з ППШ. Відділ завертає на Кречкову. Тут
12 Тобто сотня під командою "Крилача". "Крилач" і "Сухий* — це псев"
доніми хор. Ярослава Коцьолка, командира сотні "Ударники" 6 (96а), яка також
входила в склад перемиського куреня, лемківського ТВ УПА ("Лемко", 26).
13 В ориґіналі нечиткі два слова.
1 Турниця — великий лісовий масив недалеко Добромиля, між селами Маком — Кальварія Паславська — Арламів — Ямна Горішня — Бориславка.
Litopys UPA, Tom 13, str. 5
звідтам о год. 14:30 перехід у присілок Ласки. Там стоїть
Крилач.12 Вечеря у селі Тирява Волоська.
30 жовтня. Год 4:30 вихід із села. На присілку Березка
наша шпіца наткнулася ка ВП. Постала перестрілка. ВП втікло.
Відділ перейшов лісом попри Завадку на с. Тростянець У с.
Ямна є ВП.
31 жовтня. Вихід на Мазярки. Там є відділ Крилача.
Після наскоку ВП (. . .)13 12:00 до Грозьови надходить ВП.
Відділ переходить ліс над с. Юркова. Вечеря в Юрковій.
ЛИСТОПАД 1946
1 листопада. Вихід до лісу. Вечеря в с. Войтківка.
2 листопада. Вихід до лісу. Вечером у Грозьовій Горіш"
ній. У сс. Войткова — Тростянець було ВП з Ямни, але верну"
лося назад.
3 листопада. Вихід у Турницю.1 Вечеря в с. Арламів.
4 листопада. Вихід у Турницю. Вечеря у Маковій.
5 листопада. Перехід у 1"ий район над Корманичі.
Вечеря — Корманичі. Звільнений стр. Шпак (інвалід).
6 листопада. Постій у лісі. Вечеря у с. Брилинці.
7 листопада. Вихід до лісу. ВП переїжджає через Моло"
довичі вгору і вниз. Вечеря в с. Молодовичі. ПЖ застрілило
капраля ВП.
8 листопада. Вихід до лісу. Пвд. 512 дістає доручення
почати маґазинування збіжжя і відразу починає роботу. Вече"
ря Корманичі.
9 листопада. Вихід до лісу. Вечеря Корманичі.
10 листопада. Вихід до лісу. Вечеря Колоковичі.
11 листопада. До Брилинець наїхало ВП. Відділ завер"
тає і йде на Тисову. Тут наша стійка стримує групу поляків.
Ці пускають серію з ППШ. Відділ завертає на Кречкову. Тут
12 Тобто сотня під командою "Крилача". "Крилач" і "Сухий* — це псев"
доніми хор. Ярослава Коцьолка, командира сотні "Ударники" 6 (96а), яка також
входила в склад перемиського куреня, лемківського ТВ УПА ("Лемко", 26).
13 В ориґіналі нечиткі два слова.
1 Турниця — великий лісовий масив недалеко Добромиля, між селами Маком — Кальварія Паславська — Арламів — Ямна Горішня — Бориславка.
Litopys UPA, Tom 13, str. 5
Materiały źródłowe
7 жовтня. Цілий день у лісі. Вечеря у присілку Маґура.
8 жовтня. Перехід назад у IV район у Борівницький
ліс. Год. 10:00 сходимо на присілок Буковина. Похоронено стр.
Черемоша.
9 жовтня. Постій у лісі. Вечеря в Добрій Шляхетській.
10 жовтня. Перехід у с. Ляхава. Постій. Вночі алярм.
Стежа Громенка6 стріляла до якихось підозрілих типів.
11 жовтня. Прибув курінний Байда7. Відходимо в на"
прямі району. Вечеря в Березці.
12 жовтня. Вранці перехід над село Завадка. Год. 14:00
сходимо в село. Відкопуємо могилу поляглих і утотожнюємо
трупів. Закопуємо назад могилу, ставимо березовий хрест. Від
правляється панахида. Вечером перехід на Мазярки. Через
Грозьову переходила увечорі стежа ВП в силі 9 осіб. Вечеря і
нічліг у с. Грозьова.
13 жовтня, неділя. Постій у чотирьох хатах (Мазярки).
Обід у селі. По 2"х годинах відхід до лісу. У долішній Грозьовій
стріли. Це ВП заскочило в хаті кул. Сокола, який окружений
застрілився і згорів у хаті. Вечеря у Тростянці.
14 жовтня. Вранці вихід у ліс над с. Завадка. ВП стоїть
від вечора у сс. Грозьова і Войткова; приїжджає до Тростянця,
але виїжджає назад. Вечеря у с. Сенькова.
15 жовтня. Досвіта переходимо до хати під лісом. Вечо"
ром сходимо на Грозьову.
16 жовтня. Вночі вихід у Турницю. Вечеря в Маковій.
17 жовтня. Над раном перехід у 1 район, у Корманиць"
кий ліс. Долучуємо до пвд. 512 та закордонців.8 Відправа ко"
мандного складу. Пвд. 512 мав 8 жовтня 5 дезертирів: стрільці
6 "Громенко" — пор. Михайло Дуда (також "Зиновій") — командир сотні
"Ударники" 2 (95).
7 "Байда" — хор. Петро Миколенко — заступник командира лемківського
тактичного відтинка УПА ("Лемко", 26) і курінний перемиського куреня.
Згодом П. Миколенко був підвищений до ступеня майора. Польські джерела
подають його прізвище так: Савченко"Миколенко Микола.
8 "Закордонні" — популярна назва відділу УПА під командуванням
"Мрії", а згодом "Бриля", який прибув з Львівської воєнної округи ("Буг") з
УРСР, тобто з"за кордону.
Litopys UPA,Tom 13,str. 3
8 жовтня. Перехід назад у IV район у Борівницький
ліс. Год. 10:00 сходимо на присілок Буковина. Похоронено стр.
Черемоша.
9 жовтня. Постій у лісі. Вечеря в Добрій Шляхетській.
10 жовтня. Перехід у с. Ляхава. Постій. Вночі алярм.
Стежа Громенка6 стріляла до якихось підозрілих типів.
11 жовтня. Прибув курінний Байда7. Відходимо в на"
прямі району. Вечеря в Березці.
12 жовтня. Вранці перехід над село Завадка. Год. 14:00
сходимо в село. Відкопуємо могилу поляглих і утотожнюємо
трупів. Закопуємо назад могилу, ставимо березовий хрест. Від
правляється панахида. Вечером перехід на Мазярки. Через
Грозьову переходила увечорі стежа ВП в силі 9 осіб. Вечеря і
нічліг у с. Грозьова.
13 жовтня, неділя. Постій у чотирьох хатах (Мазярки).
Обід у селі. По 2"х годинах відхід до лісу. У долішній Грозьовій
стріли. Це ВП заскочило в хаті кул. Сокола, який окружений
застрілився і згорів у хаті. Вечеря у Тростянці.
14 жовтня. Вранці вихід у ліс над с. Завадка. ВП стоїть
від вечора у сс. Грозьова і Войткова; приїжджає до Тростянця,
але виїжджає назад. Вечеря у с. Сенькова.
15 жовтня. Досвіта переходимо до хати під лісом. Вечо"
ром сходимо на Грозьову.
16 жовтня. Вночі вихід у Турницю. Вечеря в Маковій.
17 жовтня. Над раном перехід у 1 район, у Корманиць"
кий ліс. Долучуємо до пвд. 512 та закордонців.8 Відправа ко"
мандного складу. Пвд. 512 мав 8 жовтня 5 дезертирів: стрільці
6 "Громенко" — пор. Михайло Дуда (також "Зиновій") — командир сотні
"Ударники" 2 (95).
7 "Байда" — хор. Петро Миколенко — заступник командира лемківського
тактичного відтинка УПА ("Лемко", 26) і курінний перемиського куреня.
Згодом П. Миколенко був підвищений до ступеня майора. Польські джерела
подають його прізвище так: Савченко"Миколенко Микола.
8 "Закордонні" — популярна назва відділу УПА під командуванням
"Мрії", а згодом "Бриля", який прибув з Львівської воєнної округи ("Буг") з
УРСР, тобто з"за кордону.
Litopys UPA,Tom 13,str. 3
poniedziałek, 30 marca 2020
Materiały źródłowe
ДЕННИК ВІДДІЛУ УПА ПІД КОМАНДОЮ "БУРЛАКИ"
(В. ЩИГЕЛЬСЬКОГО)*
ведений бунчужним "Буркуном" ( від 1 жовтня 1946
до 2 серпня 1947)
ЖОВТЕНЬ 1946
1 жовтня. Вихід із с. Тростянець. Надворі уже зимно
і довкола спокій. Перехід над с. Войткова, заквартирували у
6 хатах.
2 жовтня. Квартирували над с. Войтковою у 6 хатах.
О год. 11:00 до с. Тростянець сходить ВП.1 Год. 16:00 перехо"
дить з с. Тростянець на Войткову, яких 300 м. від наших квар"
тир. Вечором перехід на Тростянець.
*Цей денник почався як офіційна хроніка сотні УПА "Ударники" 4,
кодове число 94а, під командою хор. Володимира Щигельського ("Бурлаки), що
входила в склад перемиського куреня. Проте денник охоплює також дії інших
сотень УПА. Справа в тому, що від пізньої осени 1946 з нашою сотнею майже
постійно перебувала сотня "Крилача", а доволі часто сотня "Ластівки" і відділ
УПА "Мрії". Тоді всіма цими відділами командував В. Щигельський як
найбільш досвічений і шанований старшина УПА. Отже хор. В. Щигельський
часто виконував функцію курінного. У травні 1947 р. він був назначений
командиром куреня, що мав рейдувати в Західню Европу. До куреня мали
входити його сотня, сотня "Ластівки" і сотня "Крилача". Проте ще перед
початком рейду загинув сотенний "Ластівка", а частина його сотні відійшла в
Українську РСР. В червні загинув теж сотен. "Крилач". Всі три сотні мали
великі втрати. Тоді В. Щигельський реорганізував цей курінь у сотню й виру"
шив з нею в рейд у Західню Европу через територію Чехо"Словаччини. Отже
денник покривав дії всіх цих сотень, коли вони діяли разом під командуванням
хор. Володимира Щигельського ("Бурлаки"). Тому цю хроніку названо ден"
ником відділу УПА "Бурлаки", бо вона покриває дії всіх сотень, якими коман"
дував в тому часі хор. В. Щигельський ("Бурлака"), а не дії лише його сотні
"Ударники""4.
1 ВП — "Войско Польске" (Польське військо) — офіційна назва польської
армії після 1918 року.
Litopys UPA,Tom 13, str. 1
(В. ЩИГЕЛЬСЬКОГО)*
ведений бунчужним "Буркуном" ( від 1 жовтня 1946
до 2 серпня 1947)
ЖОВТЕНЬ 1946
1 жовтня. Вихід із с. Тростянець. Надворі уже зимно
і довкола спокій. Перехід над с. Войткова, заквартирували у
6 хатах.
2 жовтня. Квартирували над с. Войтковою у 6 хатах.
О год. 11:00 до с. Тростянець сходить ВП.1 Год. 16:00 перехо"
дить з с. Тростянець на Войткову, яких 300 м. від наших квар"
тир. Вечором перехід на Тростянець.
*Цей денник почався як офіційна хроніка сотні УПА "Ударники" 4,
кодове число 94а, під командою хор. Володимира Щигельського ("Бурлаки), що
входила в склад перемиського куреня. Проте денник охоплює також дії інших
сотень УПА. Справа в тому, що від пізньої осени 1946 з нашою сотнею майже
постійно перебувала сотня "Крилача", а доволі часто сотня "Ластівки" і відділ
УПА "Мрії". Тоді всіма цими відділами командував В. Щигельський як
найбільш досвічений і шанований старшина УПА. Отже хор. В. Щигельський
часто виконував функцію курінного. У травні 1947 р. він був назначений
командиром куреня, що мав рейдувати в Західню Европу. До куреня мали
входити його сотня, сотня "Ластівки" і сотня "Крилача". Проте ще перед
початком рейду загинув сотенний "Ластівка", а частина його сотні відійшла в
Українську РСР. В червні загинув теж сотен. "Крилач". Всі три сотні мали
великі втрати. Тоді В. Щигельський реорганізував цей курінь у сотню й виру"
шив з нею в рейд у Західню Европу через територію Чехо"Словаччини. Отже
денник покривав дії всіх цих сотень, коли вони діяли разом під командуванням
хор. Володимира Щигельського ("Бурлаки"). Тому цю хроніку названо ден"
ником відділу УПА "Бурлаки", бо вона покриває дії всіх сотень, якими коман"
дував в тому часі хор. В. Щигельський ("Бурлака"), а не дії лише його сотні
"Ударники""4.
1 ВП — "Войско Польске" (Польське військо) — офіційна назва польської
армії після 1918 року.
Litopys UPA,Tom 13, str. 1
sobota, 28 marca 2020
Mapy.
Nadesłał Jacek z Grąziowej.
piątek, 27 marca 2020
Dokumenty. Petro Maczyszyn
P.S.
Akta w IPN dotyczące Józefa Maczyszyn (błędnie Maciszyn) być może Taty Piotra
https://inwentarz.ipn.gov.pl/showDetails?id=4188971&q=gr%C4%85ziowa&page=1&url=[|typ=0]
czwartek, 26 marca 2020
środa, 25 marca 2020
niedziela, 22 marca 2020
Fauna i flora
Projektowany Turnicki Park Narodowy
http://przyrodnicze.org/v1/wp-content/uploads/2018/11/TuPNprojekt.pdf
http://przyrodnicze.org/v1/wp-content/uploads/2018/11/TuPNprojekt.pdf
sobota, 21 marca 2020
Materiały źródłowe
Andrzej Affek Dynamika krajobrazu. Uwarunkowania i prawidłowości na przykładzie
dorzecza Wiaru w Karpatach (XVIII-XXI wiek)
https://books.google.pl/books?id=oFU6DwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=pl#v=onepage&q&f=false
dorzecza Wiaru w Karpatach (XVIII-XXI wiek)
https://books.google.pl/books?id=oFU6DwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=pl#v=onepage&q&f=false
piątek, 20 marca 2020
Materiały źródłówe
Andrzej Affek Skutki krajobrazowe przerwania ciągłości osadnictwa
http://www.krajobraz.kulturowy.us.edu.pl/publikacje.artykuly/28/4.affek.pdf
http://www.krajobraz.kulturowy.us.edu.pl/publikacje.artykuly/28/4.affek.pdf
czwartek, 19 marca 2020
środa, 18 marca 2020
Materiały źródłowe
ДЕННИК СОТНІ УПА «КРИЛАЧА»
(ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА), «УДАРНИК» 6, 96а1,
ВЕДЕНИЙ БУНЧУЖНИМ СОТНІ «ОРЕСТОМ»2
ВІД 7 КВІТНЯ ДО 20 ЛИПНЯ 1947 р.
КВІТЕНЬ 1947 р.
7 квітня 1947. Через день квартируємо в лісі, день хо-
лодний, іде дощ. Увечорі маршуємо до села Аксм[аничі],
розквартировуємося. Відділ 94а3 квартирує у Колоковичах.
Розвідка: у Даровичах квартирує до 150 вояків [ВП], які свят-
кують; у Риботичах квартирує до 120 вояків; у полуднє 60
вояків з Риботич перейшло до Вугник. ВОП з Кальварії но-
чами держить засідки коло Вугник. ВП з Риботич держить
засідки у Маковій, коло Риботич і Посади Риботицької.
Перепустка для Хомика Петра до села Сільця.
18. IV. 1947 р. провірено хроніку вд. 96[а]. Стверджено
брак записок від 8. IV. до 18. IV. 1947.
18. IV. 1947. Контролював:
/-/ Крилач
8 квітня. Через день у лісі. Над вечором переходимо
на вечерю до Молодович.
9 квітня. Знову через день у лісі, а над вечір сходимо
до Корманич на вечерю.
1. Це офіційний денник сотні УПА «Ударники» 6, 96а, що діяла в складі
перемиського куреня УПА. Першим сотенним цієї сотні був «Барон», поручник з
дивізії «Галичина»; загинув у с. Кузьмині 21 жовтня 1945 р. Тоді командування
сотнею перебрав Михайло Кучер («Яр»), також поручник з дивізії «Галичина». В
травні 1946 р. він відійшов до диспозиції командування ВО «Сян», і тоді сотенним
став Ярослав Коцьолок («Крилач»)»
Ориґіналу денника не віднайдено. Редакція «Літопису УПА» отримала два
машинописні варіянти цього денника — з Архіву ЗП УГВР і від бл. п. Богдана
Гука («Скали»). Машинопис з Архіву ЗП УГВР точніший, проте в ньому не відчи-
тано або зле відчитано деякі місця. Напр., в записі під 7 квітня неправильно по-
дано: «Аком.» — має бути «Аксманичі», «вд. 840» — має бути «вд. 94а»,
«Вданіск» — «Вугники» і ін. Наш передрук базується на машинописі з Архіву
ЗП УГВР, в який ми вносимо поправки з машинопису Б. Гука, не відмічуючи всіх
поправок. Відмічуємо в примітках лише важливіші поправки й текстологічні від-
мінності між обома текстами.
2. «Орест» став бунчужним 18 квітня 1947 р. До цієї дати бунчужним сотні
був «Бігун», Юрій Коцьолок, брат сотенного Я. Коцьолка («Крилача»). Отже пер-
ший запис у хроніці — за 7 квітня — зробив «Бігун». 18 квітня сотен. Я. Коцьо-
лок провів контроль діловодства сотні й усунув «Бігуна» з бунчужного. (Див. ден-
ник Я. Коцьолка за 18 квітня.) Далі денник провадив бунч. «Орест».
3. Вд. 94а — сотня «Ударники» 4 під ком. Володимира Щигельського
(«Бурлаки»).
«войну». Вечором виходимо з лісу через Липу, попри Цапу-
ри на Добрянку, де і вечеряємо та спимо до 3-ої.
15 квітня. Ранком, поснідавши в Добрянці, йдемо в
Крецівський ліс. Як звичайно, просиджуємо через день і
йдемо вечором на Пилу та Волю Крецівську. Там без чогось
нового вечеряємо, спимо до год. 3-ої над ранком.
16 квітня. Виходимо на вчорашні становища, а вечо-
ром йдемо на Березку на вечерю. ПЖ конфіскує маєток дез.
Богдана і Вирівки.
17 квітня. Ранком, година 2:30 йдемо в ліс від с. Кузь-
мина. Над Добрянкою є відділ кFра Зеновія [Громенка]. Спо-
кійно просиджуємо в лісі, а над вечір ідемо в Борисів на ве-
черю. Вд. 94а5 вечеряє в Кам'янках, натомість вд. к-ра Зено-
вія вечеряє в Ліщаві.
18 квітня. Ніччю лучимося у лісі над Ліщавою Горіш-
ньою, і всі три відділи маршують через Ліщаву Горішню під
Реберець у ліс. Тут заквартировуємо. Маса нових оповідань.
КFр Громенко розказує, як він святкував в Селиськах поль-
ський Великдень, як на Великдень застава з роя Ворона кроп-
нула ВП — внаслідок чого був тяжко ранений рой. Ворон,
який того ж вечора помер. Потому на другий день вони
знов кропнули поляків у лісі. Це була та перестрілка, яку ми
чули, будучи над Мутвицями в лісі. Ну і взагалі к-ри Гро-
менко, Бурлака і Крилач та їх почти і чотові не можуть на-
розказуватись новин. Чотовий Бартель6 «дре лаха» з Лісови-
ка7, аж всі зі сміху заходяться, хоч щохвилини хтось упоми-
нає: «тихше». Комедія лиш, бо ще не долучив рій Опришка
ПЖ, яке тягнуло живий сконфіскований інвентар (дезертирів).
Вечором розходимося. Командир Зеновій іде на Лімну вече-
ряти, а відділи командира Бурлаки і наш ідуть на Дол. Гро-
зьову — хоч на середині села квартирують поляки. Люди
перелякані. Кого не пізнають, балакають поFпольськи. З нас
задоволені, але бояться поляків. Якщо вже розговорились, то
розказують, як нас поляки бояться, а рівночасно, що вироб-
5. Вд. 94а — сотня «Ударники» 4 під ком. Володимира Щигельського
(«Бурлаки»).
6. «Бартель» — Дмитро Біль із Сяніцького пов. — чотовий у сотні «УдарF
ники» 2 під ком. Михайла Дуди («Громенка»).
7. «Лісовик» — заступник ком. ПЖ у сотні «Ударники» 4 під ком. ВолодиF
мира Щигельського («Бурлаки»).
ляє з людьми Орел8 — дезертир з відділу командира Ластів-
ки9. Тих людей, які його найщиріше приймали, тепер б'є та
арештує.
19 квітня. Година 2-га, виходимо. Знову лучимося ра-
зом всі три відділи і йдемо в ліс між Крайну і Трійцю. Тут
зустрічаємо відділ командира Ластівки і з ним командира
Байду10. Є тут з ними також боївка з другого району. Ну, і
боївка з 4-го району аж тут зайшла. Як довідуюсь, старший
брат нашого стрільця Гудима був сексотом, і його тепер
СБFісти застрілили. Також дивно, брат у відділі УПА, а дру-
гий брат на нього доносить. Дивне життя. Вечором розхо-
димось. Наш відділ і командира Бурлаки йдемо в 1-ий район.
Громенко відходить, а Ластівка лишається. Ми лісом через
поле виходимо в долішній кінець Трійці та понад Вігор і вго-
ру на Поляну, і тоді понад Дуб'янки попри Кописно, село
минаємо і йдемо аж на Конюшу.
20 квітня. Ранком, година 3-тя ми щойно на Конюші.
Як розвідано — довкола спокійно, отже заквартировуємо в
селі. Військо скоро щось перекусило, відтак поснідали,
повмивалися, передягнулися. Ну, одним словом, гідно відпо-
чивали по такому марші. Я маю годину, в котрій стараюся
пояснити сьогоднішні обставини і час та висвітлити діло де-
зертирів. Всі з відразою говорять про дезертирів. Розходи-
мось на квартири і о год. 6-ій вечора приготування до від-
маршу. Тимчасом тут повідомляють: поляки йдуть з-заду.
І справді, в долині кілька стрільців. Це поляки, завваживши
рух, почали стріляти. Ми всі відступили до лісу. Як видно,
поляки не завважили нас, бо в селі нічого не робили людям,
а люди сказали, що то діти робили рух, і поляки пішли на
Брилинці, а ми під Кописно. Тут переночували. В лісі досить
зимно.
21 квітня. Ранком переходимо на старі становища. Че-
рез день сидимо спокійно. Довідуємось, що впала криївка са-
8. «Орел» — здезертирував до КБВ. Пішов на співпрацю, видавав криївки і
тих селян, у яких квартирував.
9. Відділ к-ра «Ластівки» — сотня УПА «Ударники» 7, 94б, під ком. Григо-
рія Янківського («Ластівки»), що входила до перемиського куреня УПА.
10. К-р «Байда» — хор. Петро Миколенко, пізніше майор — заступник ко-
мандира 26 тактичного відтинка (ТВ) УПА «Лемко» і рівночасно командир пере-
миського куреня УПА. (Див. раніші примітки про нього).
10 червня. Подаємося в Корманицькі ліси. Дійшовши
на місце, займаємо становища. Кухарі йдуть варити снідан-
ня. Поснідавши і пообідавши, вечором вимаршовуємо з лісу і
маршуємо в напрямі Турниці.
11 червня. Вранці переходимо шосу Риботичі — Бірча і
входимо у виселене село Бориславка. Квартируємо через
день, увечорі переходимо через Долішню Ямну і над ранком
заходимо до Грозьови.
12 червня. Зваривши снідання, маршуємо над присілок
Криве. Тут стаціонуємо через день. Вечором переходимо до-
рогу Сенькова — Тростянець і в ліс Тростянецький.
13 червня. Над ранком заходимо в пустий присілок
Завадки Борсуківці. Тут заквартировуємо. О тод. 7-ій ранком
командир казав вислати 2 рої до маґазину по пшеницю. Рої
відійшли. О год. 8Fій прибігає стрілець із стійки і повідом
ляє, що від сторони Тростянця маршує військо. Все позбира-
лось і відступаємо в сторону Завадки і вниз Завадкою в на-
прямі Станькова. ВП почало перебігати нам спереду, але ми
відкрили по них вогонь. В Завадці падає вбитий кFр Крилач.
Зброю від нього забираємо і відступаємо в напрямі лісу над
село Розпуття. Тут був ранений сан. Прут у ногу. Забираємо
раненого і лісом маршуємо в сторону шоси Тирява Волоська.
Підходимо над шосу, а від сторони Розпуття над'їжджає у
нашому напрямі 6 авт ВП і стали на дорозі та й дивляться
на наші застави і на нас, як ми перебігаємо шосу. Відділ
переходить шосу, а ВП починає стріляти. Ми входимо в ліс
над присілок Ласки, а ВП за нами слідом приходить на край
лісу між Пилою та Крецевом. Від Пили поляки розтягнулися
у розстрільну, йдуть у нашому напрямі. Ми перебігаємо
шосу між Крецевом і Пилою і входимо в Ляхавські ліси.
Літак починає кружляти над лісом. Ми переходимо на Ропу
потоком і входимо в лісок над присілком Добрянкою. Тут
спочиваємо, а ВП за нами слідом вже є знову. За нами по
чинається перестрілка. Легко ранений стр. Крилатий. Пере-
ходимо потоком на присілок Буковину і входимо в Брижав-
ські ліси. Маршуємо лісом через дорогу, що веде з Улюча на
Явірник, і входимо в ліс між Улючем і Борівницею. Тут спо-
чиваємо, а вечором сходимо в потік і починаємо палити.
Вночі втекли два стрільці з сотні 94а. Над ранком переходи-
мо в ліс над Селиська та Володж.
14 червня. День проходить спокійно, під вечір ко
мандир робить збірку і говорить, що як хто хоче йти на
Litopys UPA,Tom 14, str. 149, 151-152, 183
(ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА), «УДАРНИК» 6, 96а1,
ВЕДЕНИЙ БУНЧУЖНИМ СОТНІ «ОРЕСТОМ»2
ВІД 7 КВІТНЯ ДО 20 ЛИПНЯ 1947 р.
КВІТЕНЬ 1947 р.
7 квітня 1947. Через день квартируємо в лісі, день хо-
лодний, іде дощ. Увечорі маршуємо до села Аксм[аничі],
розквартировуємося. Відділ 94а3 квартирує у Колоковичах.
Розвідка: у Даровичах квартирує до 150 вояків [ВП], які свят-
кують; у Риботичах квартирує до 120 вояків; у полуднє 60
вояків з Риботич перейшло до Вугник. ВОП з Кальварії но-
чами держить засідки коло Вугник. ВП з Риботич держить
засідки у Маковій, коло Риботич і Посади Риботицької.
Перепустка для Хомика Петра до села Сільця.
18. IV. 1947 р. провірено хроніку вд. 96[а]. Стверджено
брак записок від 8. IV. до 18. IV. 1947.
18. IV. 1947. Контролював:
/-/ Крилач
8 квітня. Через день у лісі. Над вечором переходимо
на вечерю до Молодович.
9 квітня. Знову через день у лісі, а над вечір сходимо
до Корманич на вечерю.
1. Це офіційний денник сотні УПА «Ударники» 6, 96а, що діяла в складі
перемиського куреня УПА. Першим сотенним цієї сотні був «Барон», поручник з
дивізії «Галичина»; загинув у с. Кузьмині 21 жовтня 1945 р. Тоді командування
сотнею перебрав Михайло Кучер («Яр»), також поручник з дивізії «Галичина». В
травні 1946 р. він відійшов до диспозиції командування ВО «Сян», і тоді сотенним
став Ярослав Коцьолок («Крилач»)»
Ориґіналу денника не віднайдено. Редакція «Літопису УПА» отримала два
машинописні варіянти цього денника — з Архіву ЗП УГВР і від бл. п. Богдана
Гука («Скали»). Машинопис з Архіву ЗП УГВР точніший, проте в ньому не відчи-
тано або зле відчитано деякі місця. Напр., в записі під 7 квітня неправильно по-
дано: «Аком.» — має бути «Аксманичі», «вд. 840» — має бути «вд. 94а»,
«Вданіск» — «Вугники» і ін. Наш передрук базується на машинописі з Архіву
ЗП УГВР, в який ми вносимо поправки з машинопису Б. Гука, не відмічуючи всіх
поправок. Відмічуємо в примітках лише важливіші поправки й текстологічні від-
мінності між обома текстами.
2. «Орест» став бунчужним 18 квітня 1947 р. До цієї дати бунчужним сотні
був «Бігун», Юрій Коцьолок, брат сотенного Я. Коцьолка («Крилача»). Отже пер-
ший запис у хроніці — за 7 квітня — зробив «Бігун». 18 квітня сотен. Я. Коцьо-
лок провів контроль діловодства сотні й усунув «Бігуна» з бунчужного. (Див. ден-
ник Я. Коцьолка за 18 квітня.) Далі денник провадив бунч. «Орест».
3. Вд. 94а — сотня «Ударники» 4 під ком. Володимира Щигельського
(«Бурлаки»).
«войну». Вечором виходимо з лісу через Липу, попри Цапу-
ри на Добрянку, де і вечеряємо та спимо до 3-ої.
15 квітня. Ранком, поснідавши в Добрянці, йдемо в
Крецівський ліс. Як звичайно, просиджуємо через день і
йдемо вечором на Пилу та Волю Крецівську. Там без чогось
нового вечеряємо, спимо до год. 3-ої над ранком.
16 квітня. Виходимо на вчорашні становища, а вечо-
ром йдемо на Березку на вечерю. ПЖ конфіскує маєток дез.
Богдана і Вирівки.
17 квітня. Ранком, година 2:30 йдемо в ліс від с. Кузь-
мина. Над Добрянкою є відділ кFра Зеновія [Громенка]. Спо-
кійно просиджуємо в лісі, а над вечір ідемо в Борисів на ве-
черю. Вд. 94а5 вечеряє в Кам'янках, натомість вд. к-ра Зено-
вія вечеряє в Ліщаві.
18 квітня. Ніччю лучимося у лісі над Ліщавою Горіш-
ньою, і всі три відділи маршують через Ліщаву Горішню під
Реберець у ліс. Тут заквартировуємо. Маса нових оповідань.
КFр Громенко розказує, як він святкував в Селиськах поль-
ський Великдень, як на Великдень застава з роя Ворона кроп-
нула ВП — внаслідок чого був тяжко ранений рой. Ворон,
який того ж вечора помер. Потому на другий день вони
знов кропнули поляків у лісі. Це була та перестрілка, яку ми
чули, будучи над Мутвицями в лісі. Ну і взагалі к-ри Гро-
менко, Бурлака і Крилач та їх почти і чотові не можуть на-
розказуватись новин. Чотовий Бартель6 «дре лаха» з Лісови-
ка7, аж всі зі сміху заходяться, хоч щохвилини хтось упоми-
нає: «тихше». Комедія лиш, бо ще не долучив рій Опришка
ПЖ, яке тягнуло живий сконфіскований інвентар (дезертирів).
Вечором розходимося. Командир Зеновій іде на Лімну вече-
ряти, а відділи командира Бурлаки і наш ідуть на Дол. Гро-
зьову — хоч на середині села квартирують поляки. Люди
перелякані. Кого не пізнають, балакають поFпольськи. З нас
задоволені, але бояться поляків. Якщо вже розговорились, то
розказують, як нас поляки бояться, а рівночасно, що вироб-
5. Вд. 94а — сотня «Ударники» 4 під ком. Володимира Щигельського
(«Бурлаки»).
6. «Бартель» — Дмитро Біль із Сяніцького пов. — чотовий у сотні «УдарF
ники» 2 під ком. Михайла Дуди («Громенка»).
7. «Лісовик» — заступник ком. ПЖ у сотні «Ударники» 4 під ком. ВолодиF
мира Щигельського («Бурлаки»).
ляє з людьми Орел8 — дезертир з відділу командира Ластів-
ки9. Тих людей, які його найщиріше приймали, тепер б'є та
арештує.
19 квітня. Година 2-га, виходимо. Знову лучимося ра-
зом всі три відділи і йдемо в ліс між Крайну і Трійцю. Тут
зустрічаємо відділ командира Ластівки і з ним командира
Байду10. Є тут з ними також боївка з другого району. Ну, і
боївка з 4-го району аж тут зайшла. Як довідуюсь, старший
брат нашого стрільця Гудима був сексотом, і його тепер
СБFісти застрілили. Також дивно, брат у відділі УПА, а дру-
гий брат на нього доносить. Дивне життя. Вечором розхо-
димось. Наш відділ і командира Бурлаки йдемо в 1-ий район.
Громенко відходить, а Ластівка лишається. Ми лісом через
поле виходимо в долішній кінець Трійці та понад Вігор і вго-
ру на Поляну, і тоді понад Дуб'янки попри Кописно, село
минаємо і йдемо аж на Конюшу.
20 квітня. Ранком, година 3-тя ми щойно на Конюші.
Як розвідано — довкола спокійно, отже заквартировуємо в
селі. Військо скоро щось перекусило, відтак поснідали,
повмивалися, передягнулися. Ну, одним словом, гідно відпо-
чивали по такому марші. Я маю годину, в котрій стараюся
пояснити сьогоднішні обставини і час та висвітлити діло де-
зертирів. Всі з відразою говорять про дезертирів. Розходи-
мось на квартири і о год. 6-ій вечора приготування до від-
маршу. Тимчасом тут повідомляють: поляки йдуть з-заду.
І справді, в долині кілька стрільців. Це поляки, завваживши
рух, почали стріляти. Ми всі відступили до лісу. Як видно,
поляки не завважили нас, бо в селі нічого не робили людям,
а люди сказали, що то діти робили рух, і поляки пішли на
Брилинці, а ми під Кописно. Тут переночували. В лісі досить
зимно.
21 квітня. Ранком переходимо на старі становища. Че-
рез день сидимо спокійно. Довідуємось, що впала криївка са-
8. «Орел» — здезертирував до КБВ. Пішов на співпрацю, видавав криївки і
тих селян, у яких квартирував.
9. Відділ к-ра «Ластівки» — сотня УПА «Ударники» 7, 94б, під ком. Григо-
рія Янківського («Ластівки»), що входила до перемиського куреня УПА.
10. К-р «Байда» — хор. Петро Миколенко, пізніше майор — заступник ко-
мандира 26 тактичного відтинка (ТВ) УПА «Лемко» і рівночасно командир пере-
миського куреня УПА. (Див. раніші примітки про нього).
10 червня. Подаємося в Корманицькі ліси. Дійшовши
на місце, займаємо становища. Кухарі йдуть варити снідан-
ня. Поснідавши і пообідавши, вечором вимаршовуємо з лісу і
маршуємо в напрямі Турниці.
11 червня. Вранці переходимо шосу Риботичі — Бірча і
входимо у виселене село Бориславка. Квартируємо через
день, увечорі переходимо через Долішню Ямну і над ранком
заходимо до Грозьови.
12 червня. Зваривши снідання, маршуємо над присілок
Криве. Тут стаціонуємо через день. Вечором переходимо до-
рогу Сенькова — Тростянець і в ліс Тростянецький.
13 червня. Над ранком заходимо в пустий присілок
Завадки Борсуківці. Тут заквартировуємо. О тод. 7-ій ранком
командир казав вислати 2 рої до маґазину по пшеницю. Рої
відійшли. О год. 8Fій прибігає стрілець із стійки і повідом
ляє, що від сторони Тростянця маршує військо. Все позбира-
лось і відступаємо в сторону Завадки і вниз Завадкою в на-
прямі Станькова. ВП почало перебігати нам спереду, але ми
відкрили по них вогонь. В Завадці падає вбитий кFр Крилач.
Зброю від нього забираємо і відступаємо в напрямі лісу над
село Розпуття. Тут був ранений сан. Прут у ногу. Забираємо
раненого і лісом маршуємо в сторону шоси Тирява Волоська.
Підходимо над шосу, а від сторони Розпуття над'їжджає у
нашому напрямі 6 авт ВП і стали на дорозі та й дивляться
на наші застави і на нас, як ми перебігаємо шосу. Відділ
переходить шосу, а ВП починає стріляти. Ми входимо в ліс
над присілок Ласки, а ВП за нами слідом приходить на край
лісу між Пилою та Крецевом. Від Пили поляки розтягнулися
у розстрільну, йдуть у нашому напрямі. Ми перебігаємо
шосу між Крецевом і Пилою і входимо в Ляхавські ліси.
Літак починає кружляти над лісом. Ми переходимо на Ропу
потоком і входимо в лісок над присілком Добрянкою. Тут
спочиваємо, а ВП за нами слідом вже є знову. За нами по
чинається перестрілка. Легко ранений стр. Крилатий. Пере-
ходимо потоком на присілок Буковину і входимо в Брижав-
ські ліси. Маршуємо лісом через дорогу, що веде з Улюча на
Явірник, і входимо в ліс між Улючем і Борівницею. Тут спо-
чиваємо, а вечором сходимо в потік і починаємо палити.
Вночі втекли два стрільці з сотні 94а. Над ранком переходи-
мо в ліс над Селиська та Володж.
14 червня. День проходить спокійно, під вечір ко
мандир робить збірку і говорить, що як хто хоче йти на
Litopys UPA,Tom 14, str. 149, 151-152, 183
wtorek, 17 marca 2020
Materiały źródłowe
10 червня. Маршуємо на південь, щоб попід Красічин
перейти під Залісся та курмавицькі ліси. Год. 1:30 переходимо
шосу Красічин-Пралківці. На Лапаївці робимо перерву.
Хлопці стягають з хат дещо хліба та дві штуки худоби й
рушаємо. Все мокре, бо вбрід переходилося Сян. В чоботах
хлюпотить. Холодно. Вояцтво голодне, але вдоволене, що
вдався прорив. Одна втрата — при таких становищах, як мало
ВП — це можна сказати щастя. Дощ зробив своє — притупив
чуйність ворога. На Сяні чути сильну стрілянину майже до
ранку. Кулемети, автомати та міномети польські гудуть
барабанно до ранку. Казяться, мабуть тому, що не
втримали нас. Не виключене, що самі поляки зв'язалися
опісля боєм із собою, бо чути двосторонну перестрілку, а на-
ших там нема нікого. Буде знову польський штаб скаженіти,
як зорієнтується, що ми вже поза їх перстенем.
Год. 7:40 приходимо під Патрію. По дорозі зустріча-
ємо досить густо польські стежки та околи. Десь у неділю,
тобто 8 червня, робили тут напевно облаву. На Лапаївцях
оповідали нам цивілі, що було там у неділю по квартирах
багато ВП. Заходимо в потік під Патрію і хоч це не згідне із
засадами теперішньої тактики (літаки можуть нас по димі
скоро відшукати), палимо вогні, сушимо одежу та ноги і ва-
римо суп з бараболь і грибів, які назбиралося по дорозі.
Роблю знімки з почту. О 15:00 год. хлопці пішли за барабо-
лею на Конюшу, і Нестор зловив дезертира Кучерявого.
Добре, що ще до ВП не зголосився, бо принаймні досягнула
його ще наша рука. Погода змінна. Хвилями переходить
дощ, хвилями світить сонце. Настрій у вояків зараз змінився.
В тих лісах почуваються добре. Трохи під'їли теплої страви,
обмилися, висушилися. Тепер можна вже навіть воювати
легше. Палити ми мусіли вдень, бо кожної хвилини міг ворог
пустити за нами погоню, а ослаблене, змучене військо менше
боєздатне. По полудні висилаємо стежі нашими слідами. Вер-
таються і зголошують, що сліди дощ затер. Зловлений дезер-
тир Кучерявий оповідає, що ВП квартирує лиш у Маковій.
Варимо вечерю. На 22:00 год. заповіджений відхід.
11 червня. По півночі рушаємо через Патрію, Конюшу,
попід Кописно, луками попід Риботичі. Над Риботичами ви-
падковий стріл з сотні Бурлаки. На 4-ту год. осягаємо Бо-
риславку. Починає падати дощ, дніє. Заквартировуємо в
хатах під лісом, щоб не перемокнути. Хлопці спочивають.
Перед полуднем Кучерявий утік Лісовикові. Переспавшись,
вояцтво варить, хто що має — одні бараболю, інші гриби,
ще інші ще мають трохи муки. Радять собі, як хто може.
Перед вечором приїжджають з Риботич фіри за травою.
Дістаємо розвідку: сьогодні до Риботич приїхали 3 авта ВП
(понад 100) і заквартирували на скраю містечка, від Макови. На
Кописній теж правдоподібно є. Виходить, що обставляють
Корманицький ліс. Знов ворог пробує окруження. О 20-ій год.
рушаємо над Ямну Долішню і ждемо на краю лісу, аж стемніє,
щоб перейти відкритий терен. Під час перерви підслухи когось
затримують. Чути пере-кликування, і опісля передають до переду,
що долучило ПЖ Ластівки. Стрілецьким рядом іде наказ дозаду:
«ПЖ Ластівки до переду». Зголошується 11 вояків із сотні
Ластівки, які були при Зимнім. З їх оповідання виходить, що
Зимний не наступав на дорогу, а завернув назад у Ліщавський ліс.
Опісля ще 3 рази пробував продертися, але ворожі застави все
відбивали його назад. Опісля через 3 дні ВП тримало в окруженні
цей ліс і робило облаву. Чота Зимного розпорошена, 6 знайшли ті
хлопці вбитими. Сам Зимний з рештою не знати де подівся. Про
Ластівку відомостей нема жадних. Ці робітники оповідають, що в
Бірчанщині чути було через 4 дні бої. Далі оповідають, що
сьогодні коло 10-ої год. до Ямни Долішньої прибула група ВП і
одно авто. Через 3 дні був у Ямній спокій. ВП не було. Ждемо, аж
цілком стемніло, і маршуємо через Ямну Долішню в кінець
Грозьови від Лімної. По дощі дорога тяжка, слизько і темно.
Розвідка іде у Грозьову. Не видно ніде вояків, ні не чути
говорення. В Грозьовій Долішній ВП нема.
12 червня. Заходимо в потік. Хлопці беруть бараболю з
хати (але багато її нема) і скоренько варять (вечерю) снідання. О
5-ій год. маршуємо попри хати в Грозьовій і лісом між Грозьову і
Тростянець. Надворі холодно. Оповідає Потап, що впала остання
криївка пров. «100» з усім майном. Вже нема ще одної криївки.
Хвилями перелітає дощ. По дорозі були свіжі сліди, напевно ВП
групами переходило на Грозьову Горішню15.
* * *
15. В цьому місці кінчається денник сотенного Ярослава Коцьолка («Кри-
лача»). Переписувач з ориґіналу, Богдан Гук, помістив тут таку примітку: «Даль-
ший тяг «Денника» провадить командир «Бурлака», тому що наступного дня,
13.6.1947 p., впав у прориві з наскоку на присілку Борсуківці командир сотні 96а,
хорунжий «Крилач». Де нь після його смерти прийшов наказ ГВШ, в якому
сл. п. хорунжого «Крилача» піднесено до ступеня поручника». Вістка про підне-
сення ступенів виявляється неправдивою, бо немає жадних відомостей, щоб у
цьому часі прийшли від ком. УПАFЗахід якісь номінації старшин на Закерзоння.
Litopys UPA, Tom 14, str.138-139
ВАЖЛИВІШІ ДАТИ ПРО ВОЯЦЬКИЙ ШЛЯХ В УПА
ХОР. ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА, «КРИЛАЧА»
(До весни 1946 р. мав псевдонім «Сухий»,
а опісля «Крилач»)
22. VII. 1944 — 5. VIII. 1944 стрілець у сотні «Лиса»
5. VIII — 8. VIII. перший чотовий у сотні «Пугача»
8. VIII. — 28. VIII. 1944 чотовий у сотні «Бурлаки»
28. VII I. — І .Х. 1944 перший чотовий у сотні «Веселого»
1 .Х. — 23. X. 1944 перший чотовий у сотні «Крісового»
23. X. — 1. XI. 1944 перший чотовий у сотні «Громенка»
1. XI. — 1. V. 1945 повітовий орг-моб25 у «Холодному Ярі»
1. V. 1945 організую в 1-м районі «Холодного Яру» [«Удар-
ники» 4, 94а] самостійну чоту, яка опісля входить у
склад вд. під ком. «Бурлаки», як «перша». У вд. 94а
повню функцію першого чотового та заступника коман-
дира відділу до 23. IV. 1946 р.
23. IV. 46 на основі наказу командира ТВ «Лемко» перене-
сений з вд. 94а в «Бескид», де у травні перебираю від
командира «Хріна» другу сотню [«Ударники»] 8, 96б.
23. VII. 1946. На основі наказу KB перебираю вд. [«Ударни-
ки» 6] 96а.
25. ОргFмоб — організаційно-мобілізаційний — військовий референт при
повітовій підпільній адміністрації, що командував самооборонними кущевими відді-
лами (СКВ), завідував військовими маґазинами і опікувався діючими на території
повіту відділами УПА, передусім тими, що гостювали в повіті.
перейти під Залісся та курмавицькі ліси. Год. 1:30 переходимо
шосу Красічин-Пралківці. На Лапаївці робимо перерву.
Хлопці стягають з хат дещо хліба та дві штуки худоби й
рушаємо. Все мокре, бо вбрід переходилося Сян. В чоботах
хлюпотить. Холодно. Вояцтво голодне, але вдоволене, що
вдався прорив. Одна втрата — при таких становищах, як мало
ВП — це можна сказати щастя. Дощ зробив своє — притупив
чуйність ворога. На Сяні чути сильну стрілянину майже до
ранку. Кулемети, автомати та міномети польські гудуть
барабанно до ранку. Казяться, мабуть тому, що не
втримали нас. Не виключене, що самі поляки зв'язалися
опісля боєм із собою, бо чути двосторонну перестрілку, а на-
ших там нема нікого. Буде знову польський штаб скаженіти,
як зорієнтується, що ми вже поза їх перстенем.
Год. 7:40 приходимо під Патрію. По дорозі зустріча-
ємо досить густо польські стежки та околи. Десь у неділю,
тобто 8 червня, робили тут напевно облаву. На Лапаївцях
оповідали нам цивілі, що було там у неділю по квартирах
багато ВП. Заходимо в потік під Патрію і хоч це не згідне із
засадами теперішньої тактики (літаки можуть нас по димі
скоро відшукати), палимо вогні, сушимо одежу та ноги і ва-
римо суп з бараболь і грибів, які назбиралося по дорозі.
Роблю знімки з почту. О 15:00 год. хлопці пішли за барабо-
лею на Конюшу, і Нестор зловив дезертира Кучерявого.
Добре, що ще до ВП не зголосився, бо принаймні досягнула
його ще наша рука. Погода змінна. Хвилями переходить
дощ, хвилями світить сонце. Настрій у вояків зараз змінився.
В тих лісах почуваються добре. Трохи під'їли теплої страви,
обмилися, висушилися. Тепер можна вже навіть воювати
легше. Палити ми мусіли вдень, бо кожної хвилини міг ворог
пустити за нами погоню, а ослаблене, змучене військо менше
боєздатне. По полудні висилаємо стежі нашими слідами. Вер-
таються і зголошують, що сліди дощ затер. Зловлений дезер-
тир Кучерявий оповідає, що ВП квартирує лиш у Маковій.
Варимо вечерю. На 22:00 год. заповіджений відхід.
11 червня. По півночі рушаємо через Патрію, Конюшу,
попід Кописно, луками попід Риботичі. Над Риботичами ви-
падковий стріл з сотні Бурлаки. На 4-ту год. осягаємо Бо-
риславку. Починає падати дощ, дніє. Заквартировуємо в
хатах під лісом, щоб не перемокнути. Хлопці спочивають.
Перед полуднем Кучерявий утік Лісовикові. Переспавшись,
вояцтво варить, хто що має — одні бараболю, інші гриби,
ще інші ще мають трохи муки. Радять собі, як хто може.
Перед вечором приїжджають з Риботич фіри за травою.
Дістаємо розвідку: сьогодні до Риботич приїхали 3 авта ВП
(понад 100) і заквартирували на скраю містечка, від Макови. На
Кописній теж правдоподібно є. Виходить, що обставляють
Корманицький ліс. Знов ворог пробує окруження. О 20-ій год.
рушаємо над Ямну Долішню і ждемо на краю лісу, аж стемніє,
щоб перейти відкритий терен. Під час перерви підслухи когось
затримують. Чути пере-кликування, і опісля передають до переду,
що долучило ПЖ Ластівки. Стрілецьким рядом іде наказ дозаду:
«ПЖ Ластівки до переду». Зголошується 11 вояків із сотні
Ластівки, які були при Зимнім. З їх оповідання виходить, що
Зимний не наступав на дорогу, а завернув назад у Ліщавський ліс.
Опісля ще 3 рази пробував продертися, але ворожі застави все
відбивали його назад. Опісля через 3 дні ВП тримало в окруженні
цей ліс і робило облаву. Чота Зимного розпорошена, 6 знайшли ті
хлопці вбитими. Сам Зимний з рештою не знати де подівся. Про
Ластівку відомостей нема жадних. Ці робітники оповідають, що в
Бірчанщині чути було через 4 дні бої. Далі оповідають, що
сьогодні коло 10-ої год. до Ямни Долішньої прибула група ВП і
одно авто. Через 3 дні був у Ямній спокій. ВП не було. Ждемо, аж
цілком стемніло, і маршуємо через Ямну Долішню в кінець
Грозьови від Лімної. По дощі дорога тяжка, слизько і темно.
Розвідка іде у Грозьову. Не видно ніде вояків, ні не чути
говорення. В Грозьовій Долішній ВП нема.
12 червня. Заходимо в потік. Хлопці беруть бараболю з
хати (але багато її нема) і скоренько варять (вечерю) снідання. О
5-ій год. маршуємо попри хати в Грозьовій і лісом між Грозьову і
Тростянець. Надворі холодно. Оповідає Потап, що впала остання
криївка пров. «100» з усім майном. Вже нема ще одної криївки.
Хвилями перелітає дощ. По дорозі були свіжі сліди, напевно ВП
групами переходило на Грозьову Горішню15.
* * *
15. В цьому місці кінчається денник сотенного Ярослава Коцьолка («Кри-
лача»). Переписувач з ориґіналу, Богдан Гук, помістив тут таку примітку: «Даль-
ший тяг «Денника» провадить командир «Бурлака», тому що наступного дня,
13.6.1947 p., впав у прориві з наскоку на присілку Борсуківці командир сотні 96а,
хорунжий «Крилач». Де нь після його смерти прийшов наказ ГВШ, в якому
сл. п. хорунжого «Крилача» піднесено до ступеня поручника». Вістка про підне-
сення ступенів виявляється неправдивою, бо немає жадних відомостей, щоб у
цьому часі прийшли від ком. УПАFЗахід якісь номінації старшин на Закерзоння.
Litopys UPA, Tom 14, str.138-139
ВАЖЛИВІШІ ДАТИ ПРО ВОЯЦЬКИЙ ШЛЯХ В УПА
ХОР. ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА, «КРИЛАЧА»
(До весни 1946 р. мав псевдонім «Сухий»,
а опісля «Крилач»)
22. VII. 1944 — 5. VIII. 1944 стрілець у сотні «Лиса»
5. VIII — 8. VIII. перший чотовий у сотні «Пугача»
8. VIII. — 28. VIII. 1944 чотовий у сотні «Бурлаки»
28. VII I. — І .Х. 1944 перший чотовий у сотні «Веселого»
1 .Х. — 23. X. 1944 перший чотовий у сотні «Крісового»
23. X. — 1. XI. 1944 перший чотовий у сотні «Громенка»
1. XI. — 1. V. 1945 повітовий орг-моб25 у «Холодному Ярі»
1. V. 1945 організую в 1-м районі «Холодного Яру» [«Удар-
ники» 4, 94а] самостійну чоту, яка опісля входить у
склад вд. під ком. «Бурлаки», як «перша». У вд. 94а
повню функцію першого чотового та заступника коман-
дира відділу до 23. IV. 1946 р.
23. IV. 46 на основі наказу командира ТВ «Лемко» перене-
сений з вд. 94а в «Бескид», де у травні перебираю від
командира «Хріна» другу сотню [«Ударники»] 8, 96б.
23. VII. 1946. На основі наказу KB перебираю вд. [«Ударни-
ки» 6] 96а.
25. ОргFмоб — організаційно-мобілізаційний — військовий референт при
повітовій підпільній адміністрації, що командував самооборонними кущевими відді-
лами (СКВ), завідував військовими маґазинами і опікувався діючими на території
повіту відділами УПА, передусім тими, що гостювали в повіті.
poniedziałek, 16 marca 2020
Matriały źródłowe
мають про мир, чи про війну. Вечором висилаю стежу на
Грушову та Рокшичі. З Грушови вкоротці вертаються і зго-
лошують, що там квартирує ВП. (Кличка: Дніпро —
Донбас).
10 травня. Над ранок вертається група ВП, що вчора
виселювала Тисову і Кречкову. Сьогодні виселюють Молодо-
вичі та Колоковичі. Бурлака дістає вже карти на рейд. Со-
няшний день. День проходить спокійно. Вечором висилаю
стежу на Грушову з Кучерявим та Владзьом. (Кличка:
20 — 60).
11 травня. Вертається по півночі стежа з Грушови.
Вчора була облава на Турницю. Щось у лісі горіло. Певно
знайшли криївку пров. «100»12. З Брилинець вертається Гриб.
На прашківський ліс ВП робило облаву. Люди приготовля-
ються до виїзду. Треба приготовити харчі на «залізну пор-
цію». Молодовичі та Колоковичі вчора виселено. Зостаються
лиш деякі чисто польські родини. Владзьо13 не вернувся з
Грушови. Досить підозріла справа. По полудні робимо
знімку обох почтів і жандармерії. По полудні обговорюємо з
Бурлакою справу висилки стежі за амуніцією на доли.
Досить сильно насичений терен через ВП не сприяє, але годі.
Бурлака таки рішається вислати. Я висилаю стежу до Куп'я-
тич за фільмами. Другу висилаю на Грушову, третю на Бри-
линці. Четверта група з БСБ відходить на Залісся за худо-
бою. (Кличка: 5 — 13).
12 травня. По півночі вертаються з Грушови. В Мако-
вій квартирує ВП. Над ранком приходить Гриб з Брилинець.
Вчора понад 100 ВП переїхало з Брилинець на Кописно. Із
Залісся вертаються теж. Приводять 2 штуки [худоби], хоч
там була засідка. О 3-ій год. збірка і Бурлака відчитує стрі-
лецтву відозву КП з 1.5.1947 р. Цієї ночі два його вояки з
Молодович здезертирували, мабуть тому, що вчора вивозили
їх родини. Переходимо в ліс над Брилинці, між Кописну і
Тисову. Долучує Щупак із стежею. Приніс фільми. Якщо б
виявити і були б добрі, то буду мати коло 100 знімок з
УПА. Зранку хмарно, опісля випогоджується. О 9-ій год. мої
12. Провідник «100» — надр. Перемиського надрайону Петро Кавула («Рус-
лан», «Тарас»).
13. «Владзьо» — вояк кур'єрського звена (КЗ), який, хоч не вмів читати, без
помилки поручав підпільну пошту (т. зв. штафети) до яких сто адресатів. Були
охочі навчити його грамоти, але він не хотів, кажучи: «Нащо мені ся перед
смертьов мучити».
стрільці зголошують, що до Брилинець з Рокшич прибуло
понад 110 ВП. Коло 10-ої год. переходить понад 80 ВП з Ко-
писна на Брилинці. О 12-ій год. група коло 200 ВП перехо-
дить з Брилинець на Тисову. Над тисівським лісом кружляє
літак. По полудні приходить Сорока з 2-го району і оповідає
про облаву. ВП виселило цілу Грозьову, Тростянець, Войтко-
ву і Юркову. Робили облаву на Турницю, але без успіху.
Ластівка правдоподібно попрямував у 5-ий кущ; має намір
іти за Сян. В 5-ім районі теж є ВП. Бурлака розмовляє на
тему рейду. Ще нема остаточного рішення. Оксана вернулася
і не сконтактувалася. Провідник Орлан має сам іти і опісля
прислати вислід рішення. Тепер якраз добре було б розпочати
рейд. Опісля буде менш вигідно. Збіжжями можна б пере-
ходити безлісні терени. Вечором до Брилинець знову при-
їжджає ВП. Сходимо в потік варити вечерю. (Кличка: При-
луки — Полтава).
13 травня. Ранком год. 4:20 виходимо на старі ста-
новища. Заповідається спокійний, погідний день. Зірці
зголошують, що в Брилинцях квартирує ВП. Коло церкви
має заставу. В напрямі 5-го куща чути стріли. Не виключене,
що там облава. Тамтуди вчора підтягало свої сили ВП. По
полудні о год. 15:30 гостре поготівля. Група ВП понад 100
вояків перейшла з Брилинець на Кописно з гори 541. Якийсь
час зорила довкола, а опісля перейшла на Тисову, висилаючи
в лісок, де ми стоїмо, своє бічне обезпечення. Зі собою мало
ВП одну фіру. Зірці пізнім вечором зголошують, що ця група
ВП повернулась назад на своє попереднє місце постою. ВиF
силаю стежу в складі 6Fох на Грушову. Хлопці держаться
можливо. Добре, що бодай раз на добу можна щось вночі
зварити. (Кличка: Лад — Львів).
14 травня. О 3-ій год. вертається стежа і зголошує, що
на Турницю протягом трьох днів ВП робило облаву. Тепер
квартирують у Маковій та Вугниках. З Вугник вчора забрали
фіри і пішли в Корманицький ліс. Знайшли там коло 30
метрів жита і пшениці. Стежа, вертаючись з Грушови, запри-
мітила вогонь на Конюші. Напевно ВП палить. Вчора через
день ВП мало на Конюші засідку, одначе безуспішну. Зірці
вранці зголошують, що ВП квартирує далі. По полудні ВП з
Брилинець виходить попід Залісся в напрямі Гелихи. Розвідка
зголошує вечором, що до Рокшич приїхали 2 автами ВП і
пішли в ліс на Гелиху. Вечором наказ у справі віддалювання
від відділу лише за перепустками, зберігання безоглядної
тишини і підпорядкування всіх, які входять у військовий
Litopys UPA, Tom 14, str. 113-114
Грушову та Рокшичі. З Грушови вкоротці вертаються і зго-
лошують, що там квартирує ВП. (Кличка: Дніпро —
Донбас).
10 травня. Над ранок вертається група ВП, що вчора
виселювала Тисову і Кречкову. Сьогодні виселюють Молодо-
вичі та Колоковичі. Бурлака дістає вже карти на рейд. Со-
няшний день. День проходить спокійно. Вечором висилаю
стежу на Грушову з Кучерявим та Владзьом. (Кличка:
20 — 60).
11 травня. Вертається по півночі стежа з Грушови.
Вчора була облава на Турницю. Щось у лісі горіло. Певно
знайшли криївку пров. «100»12. З Брилинець вертається Гриб.
На прашківський ліс ВП робило облаву. Люди приготовля-
ються до виїзду. Треба приготовити харчі на «залізну пор-
цію». Молодовичі та Колоковичі вчора виселено. Зостаються
лиш деякі чисто польські родини. Владзьо13 не вернувся з
Грушови. Досить підозріла справа. По полудні робимо
знімку обох почтів і жандармерії. По полудні обговорюємо з
Бурлакою справу висилки стежі за амуніцією на доли.
Досить сильно насичений терен через ВП не сприяє, але годі.
Бурлака таки рішається вислати. Я висилаю стежу до Куп'я-
тич за фільмами. Другу висилаю на Грушову, третю на Бри-
линці. Четверта група з БСБ відходить на Залісся за худо-
бою. (Кличка: 5 — 13).
12 травня. По півночі вертаються з Грушови. В Мако-
вій квартирує ВП. Над ранком приходить Гриб з Брилинець.
Вчора понад 100 ВП переїхало з Брилинець на Кописно. Із
Залісся вертаються теж. Приводять 2 штуки [худоби], хоч
там була засідка. О 3-ій год. збірка і Бурлака відчитує стрі-
лецтву відозву КП з 1.5.1947 р. Цієї ночі два його вояки з
Молодович здезертирували, мабуть тому, що вчора вивозили
їх родини. Переходимо в ліс над Брилинці, між Кописну і
Тисову. Долучує Щупак із стежею. Приніс фільми. Якщо б
виявити і були б добрі, то буду мати коло 100 знімок з
УПА. Зранку хмарно, опісля випогоджується. О 9-ій год. мої
12. Провідник «100» — надр. Перемиського надрайону Петро Кавула («Рус-
лан», «Тарас»).
13. «Владзьо» — вояк кур'єрського звена (КЗ), який, хоч не вмів читати, без
помилки поручав підпільну пошту (т. зв. штафети) до яких сто адресатів. Були
охочі навчити його грамоти, але він не хотів, кажучи: «Нащо мені ся перед
смертьов мучити».
стрільці зголошують, що до Брилинець з Рокшич прибуло
понад 110 ВП. Коло 10-ої год. переходить понад 80 ВП з Ко-
писна на Брилинці. О 12-ій год. група коло 200 ВП перехо-
дить з Брилинець на Тисову. Над тисівським лісом кружляє
літак. По полудні приходить Сорока з 2-го району і оповідає
про облаву. ВП виселило цілу Грозьову, Тростянець, Войтко-
ву і Юркову. Робили облаву на Турницю, але без успіху.
Ластівка правдоподібно попрямував у 5-ий кущ; має намір
іти за Сян. В 5-ім районі теж є ВП. Бурлака розмовляє на
тему рейду. Ще нема остаточного рішення. Оксана вернулася
і не сконтактувалася. Провідник Орлан має сам іти і опісля
прислати вислід рішення. Тепер якраз добре було б розпочати
рейд. Опісля буде менш вигідно. Збіжжями можна б пере-
ходити безлісні терени. Вечором до Брилинець знову при-
їжджає ВП. Сходимо в потік варити вечерю. (Кличка: При-
луки — Полтава).
13 травня. Ранком год. 4:20 виходимо на старі ста-
новища. Заповідається спокійний, погідний день. Зірці
зголошують, що в Брилинцях квартирує ВП. Коло церкви
має заставу. В напрямі 5-го куща чути стріли. Не виключене,
що там облава. Тамтуди вчора підтягало свої сили ВП. По
полудні о год. 15:30 гостре поготівля. Група ВП понад 100
вояків перейшла з Брилинець на Кописно з гори 541. Якийсь
час зорила довкола, а опісля перейшла на Тисову, висилаючи
в лісок, де ми стоїмо, своє бічне обезпечення. Зі собою мало
ВП одну фіру. Зірці пізнім вечором зголошують, що ця група
ВП повернулась назад на своє попереднє місце постою. ВиF
силаю стежу в складі 6Fох на Грушову. Хлопці держаться
можливо. Добре, що бодай раз на добу можна щось вночі
зварити. (Кличка: Лад — Львів).
14 травня. О 3-ій год. вертається стежа і зголошує, що
на Турницю протягом трьох днів ВП робило облаву. Тепер
квартирують у Маковій та Вугниках. З Вугник вчора забрали
фіри і пішли в Корманицький ліс. Знайшли там коло 30
метрів жита і пшениці. Стежа, вертаючись з Грушови, запри-
мітила вогонь на Конюші. Напевно ВП палить. Вчора через
день ВП мало на Конюші засідку, одначе безуспішну. Зірці
вранці зголошують, що ВП квартирує далі. По полудні ВП з
Брилинець виходить попід Залісся в напрямі Гелихи. Розвідка
зголошує вечором, що до Рокшич приїхали 2 автами ВП і
пішли в ліс на Гелиху. Вечором наказ у справі віддалювання
від відділу лише за перепустками, зберігання безоглядної
тишини і підпорядкування всіх, які входять у військовий
Litopys UPA, Tom 14, str. 113-114
niedziela, 15 marca 2020
Materiały źródłowe
[жовнірів] ВП на Присаду. Не виключене, що плянують об-
лаву на Делягівський ліс. У перемарші чути авта між Бірчею
і Сяном. Певно підтягаються. Тепер щоб лише Зиновій ще
вирвався звідтам. На год. 22:30 сходимо в Добрянку. Тут
вчора було ВП, вночі вистрілювали ракети. Люди перелякані,
одначе тішаться. Ми були тут ще на Свят Вечір. Опісля лю-
ди розповідали, що наша сотня розбита.
15 квітня. О год. 2-ій виходимо в Крецівський ліс. На
вечерю Бурлака піде на Пилу, а я на Волю Крецівську. Долу-
чує ПЖ і Данило. Довідуюся, що Богдан здерертирував. Ви-
їхав на захід. В Березці квартирує ВП. Змагун зголошує, що
в Голучкові квартирує ВП. Змагун стягнув коло 30 пар бі-
лизни, 7 пар обуви і 200 шт. амуніції.
16 квітня. О год. 2:30 виходжу в Крецівський ліс.
Переношу маґазин зброї, бо Вивірку зловили поляки, а він
був при будові. Бігун розділює білизну, обуву й амуніцію.
Шуліка перебирає першу чоту, Голий другу. Розвідка зголо-
шує спокій. Висилаю ПЖ на Волю Крецівську за амуніцією,
а стежу на Добрянку за палатками і Змагуна на Пашову
сконфіскувати майно родини Богдана за дезерцію сина. ВП
забрало худобу в українців, сини яких є при партизанці.
17 квітня. О год. 1:45 вертається стежа з Добрянки і
приносить штафети від Зиновія. В 4-му районі облави. Пала-
ток не закуплено. Розвідка зголошує, що до Бірчі приїхало
більше ВП. О год. 2:45 виходимо в Кузьминський ліс. Виси-
лаю стежі за Зиновієм, та ніде його не зустрічають. Видно,
змінив плян і пішов в інше місце. Змагун не долучив. Хмель
прийшов з-над Станькової, де 5 днів сидів у лісі Ластівка.
Один вояк йому втік і водить ВП по 5-му районі. Є при нім
кур. «Байда». Прийшли боївкарі з 2-го району. Там в Ямній
і Грозьовій забирають людей з-під лісу в долішній кінець і
мають створити ОРМО12. В Турниці і Браневі були облави.
В Риботичах квартирує ВП. Під час того, як вернувся Хмель,
коло 11-ої год. зчинився алярм! Карпо стрілив до наших без
затримування і за те дістав 10 буків. З рухів ВП видно, що
поважна облава. Заповідають, що будуть робити облаву аж
до травня. Висилаємо довкола стежі. По полудні хлопці зна-
ходять Зеновія. Бурлака йде до нього. Вечором сходжу на
12. ОРМО — Ochotnicza Rezerwa Milicji Obywatelskiej (Добровільні ре-
зервісти MO) — додаткові загони порядкової поліції зложені з перевірених добро-
вольців з-поміж населення, які допомагали МО в різних її акціях.
95
Борисів, Бурлака на Кам'янки. Опришко з роєм відійшов за
худобою.
18 квітня. О год. 0:35 відходжу на Кам'янки і долучую
до Бурлаки. З його відділом маршуємо в ліс над Реберце.
Вже сіріє ранок, як переходимо шосу Бірча-Войткова. Зустрі-
чаюся із Зубченком13. Шувар14 говорить, що американці про-
дукують Ф4 і Ф9. По невиспаній ночі кладусь спочивати до
13-ої год. По полудні провіряю канцелярію відділу. Вдруге
стверджую брак хроніки від 8 до 18 квітня 1947. Помимо
спеціяльного наказу Бігун не втягнув умундуровання, розпо-
діленого 15 квітня 1947 p., та амуніції, розділеної 11 квітня
1947 р. В книзі наказів бракує [наказів] від 3 квітня 1947.
Бракує також нотаток покарань від 3 квітня 1947 р. Брак по-
чуття обов'язку, зарозумілість та ароґанція перебрали вже
міру. Замітки при стрілецтві змушують мене перевести ст.
стр. Бігуна на ройового до чоти Сагайдака. Різуна переношу
як заступника ройового до роя Шуліки. На вечерю сходимо
цо Грозьови. В горішнім кінці квартирує ВП. Люди бояться,
але по довгій перерві приймають щиро.
19 квітня. О 2-ій год. виходимо в ліс між Лімну і Кра-
йову і зустрічаємося з сотнею Зеновія і Ластівки, при якій є
надр. «Руслан»15. Відбулася відправа політвиховників. Огля-
дають мої зимові знімки, які досить добре вийшли. Обгово-
рюємо ділові справи з кур. «Байдою». Шифру к-р «Рен» ще
не прислав, бо мав сам вкоротці прийти. Як виходить з роз-
мови з кур. «Байдою», то к-р «Рен» моєї скарги не одержав.
Кур. «Байда» радить перейти за Сян і відтяжити терен. Роз-
відка доносить, що з Риботич ВП виїхало. В 1-ім районі спо-
кійно. Переношу Бігуна на його власне прохання до відділу
Зеновія. Карпо, який був два рази ранений, звільняється в
13. «Зубченко» — Василь Гузар — окружний дентист. За точнішими інфор-
маціями — див. прим. 36 за січень 1947.
14. «Шувар» — д-р Лужецький Євген — лікар при командуванні переми-
ського куреня. Походив із с. Вербів Підгаєцького пов., абсольвент ветеринарії у
Львові. У 1944 р. відійшов до УПА в Карпатах, де викладав на санітарних курсах
і вишколював санітарів. Там читав багато медичної літератури, щоб «переклю-
читися» з ветеринаря на лікаря. У 1946 р. перейшов у Перемищину, де з причини
браку лікарів перебрав функцію курінного лікаря. В червні 1947 р. вирушив із
сотнею М. Дуди («Громенка») в рейд на Захід. Проте 11 червня він був тяжко
ранений у бої з ВП у лісах г. Хрещатої на Лемківщині і дострілив себе власною
пістолею на очах вояків сотні.
15. «Руслан» — Петро Кавула — надрайоновий Перемиського ндр. Тут
автор його подав номером «100», який був поштовим кодом П. Кавули.
Litopys UPA, Tom 14, str. 95-96.
лаву на Делягівський ліс. У перемарші чути авта між Бірчею
і Сяном. Певно підтягаються. Тепер щоб лише Зиновій ще
вирвався звідтам. На год. 22:30 сходимо в Добрянку. Тут
вчора було ВП, вночі вистрілювали ракети. Люди перелякані,
одначе тішаться. Ми були тут ще на Свят Вечір. Опісля лю-
ди розповідали, що наша сотня розбита.
15 квітня. О год. 2-ій виходимо в Крецівський ліс. На
вечерю Бурлака піде на Пилу, а я на Волю Крецівську. Долу-
чує ПЖ і Данило. Довідуюся, що Богдан здерертирував. Ви-
їхав на захід. В Березці квартирує ВП. Змагун зголошує, що
в Голучкові квартирує ВП. Змагун стягнув коло 30 пар бі-
лизни, 7 пар обуви і 200 шт. амуніції.
16 квітня. О год. 2:30 виходжу в Крецівський ліс.
Переношу маґазин зброї, бо Вивірку зловили поляки, а він
був при будові. Бігун розділює білизну, обуву й амуніцію.
Шуліка перебирає першу чоту, Голий другу. Розвідка зголо-
шує спокій. Висилаю ПЖ на Волю Крецівську за амуніцією,
а стежу на Добрянку за палатками і Змагуна на Пашову
сконфіскувати майно родини Богдана за дезерцію сина. ВП
забрало худобу в українців, сини яких є при партизанці.
17 квітня. О год. 1:45 вертається стежа з Добрянки і
приносить штафети від Зиновія. В 4-му районі облави. Пала-
ток не закуплено. Розвідка зголошує, що до Бірчі приїхало
більше ВП. О год. 2:45 виходимо в Кузьминський ліс. Виси-
лаю стежі за Зиновієм, та ніде його не зустрічають. Видно,
змінив плян і пішов в інше місце. Змагун не долучив. Хмель
прийшов з-над Станькової, де 5 днів сидів у лісі Ластівка.
Один вояк йому втік і водить ВП по 5-му районі. Є при нім
кур. «Байда». Прийшли боївкарі з 2-го району. Там в Ямній
і Грозьовій забирають людей з-під лісу в долішній кінець і
мають створити ОРМО12. В Турниці і Браневі були облави.
В Риботичах квартирує ВП. Під час того, як вернувся Хмель,
коло 11-ої год. зчинився алярм! Карпо стрілив до наших без
затримування і за те дістав 10 буків. З рухів ВП видно, що
поважна облава. Заповідають, що будуть робити облаву аж
до травня. Висилаємо довкола стежі. По полудні хлопці зна-
ходять Зеновія. Бурлака йде до нього. Вечором сходжу на
12. ОРМО — Ochotnicza Rezerwa Milicji Obywatelskiej (Добровільні ре-
зервісти MO) — додаткові загони порядкової поліції зложені з перевірених добро-
вольців з-поміж населення, які допомагали МО в різних її акціях.
95
Борисів, Бурлака на Кам'янки. Опришко з роєм відійшов за
худобою.
18 квітня. О год. 0:35 відходжу на Кам'янки і долучую
до Бурлаки. З його відділом маршуємо в ліс над Реберце.
Вже сіріє ранок, як переходимо шосу Бірча-Войткова. Зустрі-
чаюся із Зубченком13. Шувар14 говорить, що американці про-
дукують Ф4 і Ф9. По невиспаній ночі кладусь спочивати до
13-ої год. По полудні провіряю канцелярію відділу. Вдруге
стверджую брак хроніки від 8 до 18 квітня 1947. Помимо
спеціяльного наказу Бігун не втягнув умундуровання, розпо-
діленого 15 квітня 1947 p., та амуніції, розділеної 11 квітня
1947 р. В книзі наказів бракує [наказів] від 3 квітня 1947.
Бракує також нотаток покарань від 3 квітня 1947 р. Брак по-
чуття обов'язку, зарозумілість та ароґанція перебрали вже
міру. Замітки при стрілецтві змушують мене перевести ст.
стр. Бігуна на ройового до чоти Сагайдака. Різуна переношу
як заступника ройового до роя Шуліки. На вечерю сходимо
цо Грозьови. В горішнім кінці квартирує ВП. Люди бояться,
але по довгій перерві приймають щиро.
19 квітня. О 2-ій год. виходимо в ліс між Лімну і Кра-
йову і зустрічаємося з сотнею Зеновія і Ластівки, при якій є
надр. «Руслан»15. Відбулася відправа політвиховників. Огля-
дають мої зимові знімки, які досить добре вийшли. Обгово-
рюємо ділові справи з кур. «Байдою». Шифру к-р «Рен» ще
не прислав, бо мав сам вкоротці прийти. Як виходить з роз-
мови з кур. «Байдою», то к-р «Рен» моєї скарги не одержав.
Кур. «Байда» радить перейти за Сян і відтяжити терен. Роз-
відка доносить, що з Риботич ВП виїхало. В 1-ім районі спо-
кійно. Переношу Бігуна на його власне прохання до відділу
Зеновія. Карпо, який був два рази ранений, звільняється в
13. «Зубченко» — Василь Гузар — окружний дентист. За точнішими інфор-
маціями — див. прим. 36 за січень 1947.
14. «Шувар» — д-р Лужецький Євген — лікар при командуванні переми-
ського куреня. Походив із с. Вербів Підгаєцького пов., абсольвент ветеринарії у
Львові. У 1944 р. відійшов до УПА в Карпатах, де викладав на санітарних курсах
і вишколював санітарів. Там читав багато медичної літератури, щоб «переклю-
читися» з ветеринаря на лікаря. У 1946 р. перейшов у Перемищину, де з причини
браку лікарів перебрав функцію курінного лікаря. В червні 1947 р. вирушив із
сотнею М. Дуди («Громенка») в рейд на Захід. Проте 11 червня він був тяжко
ранений у бої з ВП у лісах г. Хрещатої на Лемківщині і дострілив себе власною
пістолею на очах вояків сотні.
15. «Руслан» — Петро Кавула — надрайоновий Перемиського ндр. Тут
автор його подав номером «100», який був поштовим кодом П. Кавули.
Litopys UPA, Tom 14, str. 95-96.
sobota, 14 marca 2020
Materiały źródłowe
ДЕННИК ХОР. ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА («КРИЛАЧА»)
КОМАНДИРА СОТНІ «УДАРНИКИ» 6, 96а1
(від 1 січня до 15 червня 1947 р.)
7 квітня. Виходимо в ліс над [Корманичі]. Покрапає
дощ, холодно. Прошу Бурлаку та Скалу на солодке. Прихо-
дять курьєри з 2-го району, де спокійно. У Войтковій лиш
збільшений ВОП, який стало заглядає на Грозьову. Ластівка
в «У...». Пише, щоб вислати до нього по амуніцію. У 3-му
та 4-му районах правдоподібно спокій. Можливо, що пошта
з роєм дійшла на місце. До вечора падає дощ. Вертається
стежа з Конюші і зголошує, що в Аксманичах, Клоковичах
та Молодовичах нема ВП. Вчорашній алярм був безпідстав-
ний. О 16Fій год. рушаємо на Аксманичі. По дорозі говоримо
з Бігуном про родину. Виходить, що батько далі вчителює.
Стверджуємо оба, що останньо він був дуже зрезиґнований і
важко було йому ставити опір долі. І. мала бути в Берендьо-
вичах, одначе не прийшла.
8 квітня. О 3-ій год. виходимо в ліс на старі станови-
ща. По полудні розвідка зголошує, що вчора ВП виїхало з
терену. Правдоподібно плянують облаву на Бескид. Вечором
маршуємо на Молодовичі. Я з Бігуном іду на «Е...». Відві-
дую родину.
9 квітня. О год. 2:30 виходимо. Докладно не знати, чи
ВП виїхало з терену, чи лише причаїлося. Вчора ВП переїха-
ло з Риботич до Брилинець. Розвідка зголошує, що сьогодні
до полудня були ще в Брилинцях. Зустрічаюся з Птахом і Ін-
гулом6. Інгул питає про обставини смерти Палія. День за-
хмарений, але без дощу. На вечерю сходимо до [Корманич].
10 квітня. О год. 3:30 вимарш на Лису Гору. Зранку
падає сніг, холодно. Опісля палимо вогні. Провідник Ігор
просить, щоб щовечора дати йому розвідку на 19-ту год. в
означене місце. Вчора згадував мені Бурлака про плянований
провідником Орланом рейд на Словаччину7. Сам Бурлака на
випадок більших облав плянує рейд на північ («М...»). З
польської преси виходить, що наша справа набирає щораз
6. «Інгул» — Дмитро Стисло — районовий у Добромильському повіті, в то-
му часі в УРСР. На територію Закерзоння він приходив лиш кілька разів на
короткий час. Народився він у с. Селиська Перемиського пов., 1920 або 1921 р.
З молодих років був діяльним в ОУН, був політв'язнем німецьких тюрем і членом
похідних груп ОУН на Наддніпрянщину.
7. Рейд УПА на Словаччину плянувало командування ВО «Сян» на випадок
бльокади території дій УПА польськими комуністичними військами. Бльокади спо-
дівалися ще взимі 1946-1947 р. В рейді мали взяти участь сотні перемиського
куреня УПА. Залежно від обставин цей рейд міг бути першим етапом у рейді в
Західню Европу.
Litopys UPA Tom14, str. 91
КОМАНДИРА СОТНІ «УДАРНИКИ» 6, 96а1
(від 1 січня до 15 червня 1947 р.)
7 квітня. Виходимо в ліс над [Корманичі]. Покрапає
дощ, холодно. Прошу Бурлаку та Скалу на солодке. Прихо-
дять курьєри з 2-го району, де спокійно. У Войтковій лиш
збільшений ВОП, який стало заглядає на Грозьову. Ластівка
в «У...». Пише, щоб вислати до нього по амуніцію. У 3-му
та 4-му районах правдоподібно спокій. Можливо, що пошта
з роєм дійшла на місце. До вечора падає дощ. Вертається
стежа з Конюші і зголошує, що в Аксманичах, Клоковичах
та Молодовичах нема ВП. Вчорашній алярм був безпідстав-
ний. О 16Fій год. рушаємо на Аксманичі. По дорозі говоримо
з Бігуном про родину. Виходить, що батько далі вчителює.
Стверджуємо оба, що останньо він був дуже зрезиґнований і
важко було йому ставити опір долі. І. мала бути в Берендьо-
вичах, одначе не прийшла.
8 квітня. О 3-ій год. виходимо в ліс на старі станови-
ща. По полудні розвідка зголошує, що вчора ВП виїхало з
терену. Правдоподібно плянують облаву на Бескид. Вечором
маршуємо на Молодовичі. Я з Бігуном іду на «Е...». Відві-
дую родину.
9 квітня. О год. 2:30 виходимо. Докладно не знати, чи
ВП виїхало з терену, чи лише причаїлося. Вчора ВП переїха-
ло з Риботич до Брилинець. Розвідка зголошує, що сьогодні
до полудня були ще в Брилинцях. Зустрічаюся з Птахом і Ін-
гулом6. Інгул питає про обставини смерти Палія. День за-
хмарений, але без дощу. На вечерю сходимо до [Корманич].
10 квітня. О год. 3:30 вимарш на Лису Гору. Зранку
падає сніг, холодно. Опісля палимо вогні. Провідник Ігор
просить, щоб щовечора дати йому розвідку на 19-ту год. в
означене місце. Вчора згадував мені Бурлака про плянований
провідником Орланом рейд на Словаччину7. Сам Бурлака на
випадок більших облав плянує рейд на північ («М...»). З
польської преси виходить, що наша справа набирає щораз
6. «Інгул» — Дмитро Стисло — районовий у Добромильському повіті, в то-
му часі в УРСР. На територію Закерзоння він приходив лиш кілька разів на
короткий час. Народився він у с. Селиська Перемиського пов., 1920 або 1921 р.
З молодих років був діяльним в ОУН, був політв'язнем німецьких тюрем і членом
похідних груп ОУН на Наддніпрянщину.
7. Рейд УПА на Словаччину плянувало командування ВО «Сян» на випадок
бльокади території дій УПА польськими комуністичними військами. Бльокади спо-
дівалися ще взимі 1946-1947 р. В рейді мали взяти участь сотні перемиського
куреня УПА. Залежно від обставин цей рейд міг бути першим етапом у рейді в
Західню Европу.
Litopys UPA Tom14, str. 91
piątek, 13 marca 2020
Matrerały źródłowe
ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
ТОМ 14
ПЕРЕМИЩИНА:
ПЕРЕМИСЬКИЙ КУРІНЬ УПА
Книга друга
ДЕННИКИ СОТНІ «КРИЛАЧА»
(ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА), «УДАРНИКИ»6, 96а
пера хор. Ярослава Коцьолка,
хор. Володимира Щигельського
та бунчужного «Ореста»
і документи сотні
Т о р о н т о Видавництво “Літопис УПА” 1987
КРИЛАЧ: ДЕННИК (23 ЛИПНЯ — 1 ЛИСТОПАДА 1944 р.)1
[ЛИПЕНЬ 1944]
23 липня 1944 2 о год. 1-ій виїзд з Нижанкович С. В. Риб. Я3.
Год. 10-та прибули на місце призначення. І[...]я4 партизанка
окружила село.
25 липня. Видають ультимат[?], щоб поліція здалася.
26 липня відправа сотні в [...]чну4 [...]4 і Куля5. Пере-
марш на Грозьову. Знову більшовицькі] партизани наляга-
ють на п'яти. Форсовний цілоденний марш без їжі. Вечором
відпочиваємо в Ляховій і ніччю[?] відходимо далі.
27 липня о год 2-ій прихід до Семушової [...]6. О год.
7-ій алярм. Недалеко стріляють більшовики. Поготівля [...]6
Т.Л. [...]7 та цілий час повідс[...]8 нашим роєм. 4-та год.
алярм і відхід в ліс. Год. 20-та відхід на Голучків, форсов
ний марш протягом 7 год. Непорозуміння у переході дороги.
28 липня. Год. 3-тя прихід до Пашови. Нічліг. Год.
10-та сніданок. Почуваюсь дуже змучений. Ліва нога цілком
1. Цей денник вів хор. Ярослав Коцьолок («Крилач») у малому нотесі фор-
мату 11x7 см., сторінки кратковані. Нотес мав 82 стор. Денник був ведений на
64 стор., решта — різні записки. Між ними важливіші такі: біографічні дані про
перебування автора в УПА (стор. 65-66), повстанські пісні, списки вояків і зброї,
короткі записки для пам'яті — дати впавших, дати зустрічей, розпізнавчі гасла
тощо. На обкладинці є напис «Крилач», а на 1 стор. заголовок: «Денник,
23.VII — 1.ІХ.1944». Дальші три картки видерті. Вони були записані, й на клапти=
ку 3 стор. збереглася дата: «14.V» (мабуть VII, тобто липня). Автор писав дрібним
почерком, хемічним олівцем. Запис у багатьох місцях «вивітрів» і слабо помітний,
або під впливом вогкости хемічний олівець розпустився і залив слова. Витерті
також береги нотатника разом із словами. Тому деяких слів не вдалося відчитати,
чи немає певности, що вони відчитані правильно.
2. Денник починається наступного дня після вступу автора до УПА. В зга-
даних біографічних даних подано, що автор був стрільцем у сотні УПА під ком.
«Лиса» від 22 липня до 5 серпня 1944 р.
3. Цих скорочень не вдалося устійнити. Село Нижанковичі знаходиться 5 км.
на південь від Перемишля.
4. Нечитке слово, а друге — скорочене («с» — совєтська).
5. Нечиткі 5 слів і тому не цілком зрозуміле речення. «Куля» — це один з
псевдонімів командира перемиської воєнної округи УПА «Ударника». Справжнє
прізвище «Ударника» Яків Чорній. За даними «Ідеї і чин» но. 9, 1945, стор. 29,
27
ТОМ 14
ПЕРЕМИЩИНА:
ПЕРЕМИСЬКИЙ КУРІНЬ УПА
Книга друга
ДЕННИКИ СОТНІ «КРИЛАЧА»
(ЯРОСЛАВА КОЦЬОЛКА), «УДАРНИКИ»6, 96а
пера хор. Ярослава Коцьолка,
хор. Володимира Щигельського
та бунчужного «Ореста»
і документи сотні
Т о р о н т о Видавництво “Літопис УПА” 1987
КРИЛАЧ: ДЕННИК (23 ЛИПНЯ — 1 ЛИСТОПАДА 1944 р.)1
[ЛИПЕНЬ 1944]
23 липня 1944 2 о год. 1-ій виїзд з Нижанкович С. В. Риб. Я3.
Год. 10-та прибули на місце призначення. І[...]я4 партизанка
окружила село.
25 липня. Видають ультимат[?], щоб поліція здалася.
26 липня відправа сотні в [...]чну4 [...]4 і Куля5. Пере-
марш на Грозьову. Знову більшовицькі] партизани наляга-
ють на п'яти. Форсовний цілоденний марш без їжі. Вечором
відпочиваємо в Ляховій і ніччю[?] відходимо далі.
27 липня о год 2-ій прихід до Семушової [...]6. О год.
7-ій алярм. Недалеко стріляють більшовики. Поготівля [...]6
Т.Л. [...]7 та цілий час повідс[...]8 нашим роєм. 4-та год.
алярм і відхід в ліс. Год. 20-та відхід на Голучків, форсов
ний марш протягом 7 год. Непорозуміння у переході дороги.
28 липня. Год. 3-тя прихід до Пашови. Нічліг. Год.
10-та сніданок. Почуваюсь дуже змучений. Ліва нога цілком
1. Цей денник вів хор. Ярослав Коцьолок («Крилач») у малому нотесі фор-
мату 11x7 см., сторінки кратковані. Нотес мав 82 стор. Денник був ведений на
64 стор., решта — різні записки. Між ними важливіші такі: біографічні дані про
перебування автора в УПА (стор. 65-66), повстанські пісні, списки вояків і зброї,
короткі записки для пам'яті — дати впавших, дати зустрічей, розпізнавчі гасла
тощо. На обкладинці є напис «Крилач», а на 1 стор. заголовок: «Денник,
23.VII — 1.ІХ.1944». Дальші три картки видерті. Вони були записані, й на клапти=
ку 3 стор. збереглася дата: «14.V» (мабуть VII, тобто липня). Автор писав дрібним
почерком, хемічним олівцем. Запис у багатьох місцях «вивітрів» і слабо помітний,
або під впливом вогкости хемічний олівець розпустився і залив слова. Витерті
також береги нотатника разом із словами. Тому деяких слів не вдалося відчитати,
чи немає певности, що вони відчитані правильно.
2. Денник починається наступного дня після вступу автора до УПА. В зга-
даних біографічних даних подано, що автор був стрільцем у сотні УПА під ком.
«Лиса» від 22 липня до 5 серпня 1944 р.
3. Цих скорочень не вдалося устійнити. Село Нижанковичі знаходиться 5 км.
на південь від Перемишля.
4. Нечитке слово, а друге — скорочене («с» — совєтська).
5. Нечиткі 5 слів і тому не цілком зрозуміле речення. «Куля» — це один з
псевдонімів командира перемиської воєнної округи УПА «Ударника». Справжнє
прізвище «Ударника» Яків Чорній. За даними «Ідеї і чин» но. 9, 1945, стор. 29,
27
czwartek, 12 marca 2020
Materiały źródłowe
Kolejne ofiary po stronie wojska spowodowało minowanie przez partyzantów swoich kryjówek. 5 czerwca [1947],w trakcie rozminowywania jednej z nich koło Grąziowej zginął saper oraz jeden z towarzyszących mu żołnierzy, a także ujęty partyzant, który doprowadził do kryjówki.
Jan Pisuliński Akcja specjalna "Wisła", Rzeszów 2017, str. 310.
Jan Pisuliński Akcja specjalna "Wisła", Rzeszów 2017, str. 310.
środa, 11 marca 2020
Materiały źródłowe
- Grąziowa Dolna
1880 - Bronisław Nowosielecki
Porembalski, Wspomnienia z birczańskiego (maszynopis)
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa dolna, średnia i gór, wieś, star. Dobromil
1904 - Bronisław Nowosielecki
Opis: własność: Bronisław Nowosielecki Bigo J., Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości… Lwów 1904
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa Kozicka
1880 - Zdzisław Nowosielecki
Opis: brat Kazimierza Porembalski, Wspomnienia z birczańskiego (maszynopis) - Grąziowa Średnia
1880 - Kazimierz Nowosielecki
Opis: przyrodni brat Bronisława Porembalski, Wspomnienia z birczańskiego (maszynopis)
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Genealogia Polaków
wtorek, 10 marca 2020
Materiały źródłowe
Graziowa, cyr. sanocki
1843 - Leon Nowosielecki
Opis: dziedzic
nad. GP, za: Pusłowski Z., Szlachta Galicji w XIXw, Bibl. Jag.
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1843 - Leon Nowosielecki
Opis: dziedzic
nad. GP, za: Pusłowski Z., Szlachta Galicji w XIXw, Bibl. Jag.Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
- Grąziowa, cyr. sanocki
1777 - Jan Nowosielski nad. GP, za: Ślusarek K., Drobna szlachta w Galicji 1772-1848
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1780 - Jan Nowosielski nad. GP, za: Ślusarek K., Drobna szlachta w Galicji 1772-1848
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1780 - J. Rossowski nad. GP, za: Ślusarek K., Drobna szlachta w Galicji 1772-1848
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1780 - R. Skibicki nad. GP, za: Ślusarek K., Drobna szlachta w Galicji 1772-1848
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1780 - B. Wisłocki nad. GP, za: Ślusarek K., Drobna szlachta w Galicji 1772-1848
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa, okr. sanocki
1875 - Stanisław Gniewosz
Opis: także:Krzywe, Trzcianiec nad. GP, za: Gazeta Lwowska 27.02.1875
Na liście osób uprawnionych do wyboru posła
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1875 - Ludwika Nowosielecka
Opis: jej spadkobiercy nad. GP, za: Gazeta Lwowska 27.02.1875 Na liście osób uprawnionych do wyboru posła
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa, pocz. Wojtkowa, pow. Dobromil
1902 - Władysław Bal
Opis: Władysław Bal, Dydyńska Sybil., Nowosielecki Br. , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1902 - Władysław Bal
Opis: spadkobiercy Sybilli Dydyńskiej, Nowosielecki Bronisław i Bal Władysław , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1902 - Sybilla Dydyńska
Opis: Władysław Bal, Dydyńska Sybil., Nowosielecki Br. , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1902 - Sybilla Dydyńska
Opis: spadkobiercy Sybilli Dydyńskiej, Nowosielecki Bronisław i Bal Władysław , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1902 - Br. Nowosielecki
Opis: Władysław Bal, Dydyńska Sybil., Nowosielecki Br. , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich.
1902 - Bronisław Nowosielecki
Opis: spadkobiercy Sybilli Dydyńskiej, Nowosielecki Bronisław i Bal Władysław , właściciel tabularny nad. aleator, za: Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa. R. 1902, za: wbc.poznan.pl
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa, sanockie
1804 - Wisłocki
Opis: Rossowski i Wisłocki, własny zarząd i mieszkanie na miejscu nad. GP, za: HHStA Wiedeń, Kabinettsarchiv. Materiały Baldacciego dotyczące Galicji
opracowanie: Tomasz Hołyński, Właściciele i dzierżawcy dóbr ziemskich w
cyrkule sanockim w 1804 r. Wyjątek z topografczno-statystycznych
materiałów Antona Baldacciego w Wiedniu, w: Res Historica 2014
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich. - Grąziowa, wieś, star. Stary Sambor
1904 - Jan Grąziowski
Opis: własność: Jan Grąziowski Bigo J., Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości… Lwów 1904
Sprawdź to miejsce w bazie oficjalistów i dzierżawców ziemskich - Genealogia Polaków
Subskrybuj:
Posty (Atom)