sobota, 03 sierpnia 2013 13:52
В цьому звітовому часі ворог робив грабункові напади на
такі села:
Дня 2 лютого 1946 р. вд о год 09.00 вд ВП в силі 100 вояків
приїхав на 5 вантажних автах з напряму с. Розпуття до с. Стань-
кова [Станкова], де в долішному кінці, між с. Завадка а с. Мо-
чарки [Мочари] висіли з авт та розійшлися по горах. Тут стрі-
нулись з вд. "У[дарник]-4", який по короткому бою відв'язався
від ворога. ВП це перейшло через села Завадка до с Ропенка,
де закватирувало.
Дня 3 лютого 1946 р. о год. 03.00 ВП, в силі 200 вояків, пе-
реходили через сс Тростянець, Войткова до с Ропенка і там
закватирувало. В с Тростянці ВП обстріляло трьох наших
стрільців з вд. "У[дарник]-7". Стрільці, відстрілюючися, відсту-
пили. Того ж дня о год. 15.00 ВП в силі около 300 вояків пе-
рейшло з Вірчі через сс. Крайна, Лімна, Грозьова [Грузова],
Войткова і заночували в Сеньковій (Новосілки Козицькі [Но-
восільці Козицькі]).
Дня 4 лютого 1946 р. о год. 07.00 ця сама банда ВП обстави-
ла горішний конець с. Грозьова [Грузова], щоб ограбити село.
Над селом під лісом натрапили на засідку пвд 520 і 521 і зве-
ли бій. Відтак увійшли в с Грозьова [Грузова] і ограбили селян,
забираючи їх худобу і одіяння, та відійшли до Вірчі.
Дня 14 лютого 1946 р. о год 21.00 ВП в силі 300 вояків ок-
ружили ліс від с. Завадка, поробили застави на присілку Кривім
та наскочили на с. Тростянець. Там забрали 40 мужчин в віку
від 16 [до] 50 років.
Дня 15.02.46 р. перевезли зловлених мужчин до с Ліщава Го-
рішна і там держали їх в церкві, опісля перевезли їх до м Вірча.
Дня 15 лютого прийшло до с. Тростянець з Ліщави Горішної
ВП, яке, награбувавши багато худоби та одягу, повернуло до
Ліщави Горішної.
Дня 15 лютого 1946р. приїхало о год. 11.00 ВП в силі 12 во-
яків на конях через Кописно до Риботич, арештували солтиса
с Кописно, який мешкав в с. Риботичах і з ним вернули знову
до Перемишля.
Від дня 15-24 лютого 1946 р. щоденно нападає ВП з с Ліща-
ва Горішна на сс Грозьова [Грузова], Тростянець, Войткова,
Сенькова [Новосільці Козицькі], провіряючи їх.
Дня 24 лютого 1946 р. ВП в силі 500 вояків закватирувало в
с Тростянець і стягає контингент збіжжя і худоби в сс Грозьо-
ва [Грузова], Войткова, Юркова [Юречкова].
В цьому місяці около 70 вояків ВП прийшли із напрямку
с Гелиха [Гелеха] (висота "416") до с. Брилинці. Вони були
одягнені у різноманітний цивільний одяг, у капелюхах та "каш-
кетах" на "бакер" та питалися місцевих селян: "Де є наші". В од-
ній хаті давали команду: "Струнко", "На плече кріс", "Почесть
дай" і т. д., а коли вийшли з хати, оден одного питав: "Но, Фра-
нек, досталось цось зєсьць?" — Цивільне населення скоро зо-
рієнтувалося, що це ВП та відповідно заховувалося.
В звітовому часі [ВП] закватирувало в с Ліщава Долішна та
Горішня та виселило такі села: Добрянка, Ляхава. Креців, Ліща-
ва Горішня. Тут ще згадати, що ворог мав ще й у вд. свого до-
нощика (стр. "Шпак"), який здезертирував, боячись, щоб його
не видала друга людина, яку зловила СБ, а з якою він мав зв'я-
зок і якій він передавав потрібні матеріали. Стрілець цей долу-
чив до ВП і разом з ними ходив по всіх місцях постоїв вд., роз-
конспіровуючи все.
Директор Центру українознавства - страница 270 - Рефераты
niedziela, 04 sierpnia 2013 14:33
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах – Продовження 9 (автор: Козак Михайло)
Книга «Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх» – Львів: Свічадо, 2002. – 280 стор.
(Продовження – 9)
Отець Гамівка Павло
парох села Лімна, Бірчанський деканат.
Народився 10. 07. 1890 р., рукоположений 1916 р., інстальований 1924 р., жонатий.
1916-1919 – сотрудник м. Сянік, Сяніцький деканат.
1919-1924 – адміністратор с. Грозьова, Бірчанський деканат.
1924-(1939) – парох с. Лімна, Бірчанський деканат.
(1939)-1947 – парох с. Лімна, Бірчанський деканат,
– декан Бірчанського деканату,
– перебування в слідчій тюрмі в Перемишлі,
– депортований на західні землі Польщі до Плот, воєв. Щецінське.
1947-1957 – працював рільником на господарстві та книговодом у місцевій молочарні.
1957-1968 – допомагав служити в греко-католицькому обряді о. В. Боровцеві в:
м. Грифіце, воєв. Щецінське,
м. Тшеб'ятів,
с. Кожистно.
У 1947 році навесні арештований польським військом й ув'язнений у слідчій тюрмі в Перемишлі. Після тяжких тортур по якомусь часі звільнений, а точніше, викуплений.
Обставини арешту о. П. Гамівки: Син о. Павла, Ярослав Гамівка, займав доволі високий пост в УПА. Був фінансовим референтом в І окрузі ОУН. З тої причини о. Павло відчував постійну загрозу з боку польського війська, тому й робив усе, щоб себе й родину оберегти. Він перебрався за селянина й цілими днями робив сніпки по стодолах для обшивання будинків. Виявлений якимось хлопцем польському війську, був тяжко побитий і ув'язнений у Перемишлі. По кількох місяцях викупила його родина й парафіяни за 40 тис. золотих. Такі практики тоді бували. Після виходу на волю о. Павлові дозволено короткий час служити в покиненій церкві в Тростянці в римо-католицькому обряді для польського війська, яке там таборувало.
Незабаром о. П. Гамівку депортували з дружиною й дочкою на західні землі Польщі до м. Плоти, воєводство Щецінське. Там він отримав господарство, на якому працював як рільник.
Коли відродилася Греко-Католицька Церква на Щецінщині, допомагав о. В. Боровцеві обслуговувати станиці в Тшеб'ятові, Грифіцах і Кожистнім.
о. П. Гамівка аж до своєї смерті переживав велику особисту й родинну трагедію, пов'язану з сином Ярославом.
Помер 19 грудня 1968 року в Плотах на Щецінщині. Там і похований.
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з ...
Kategorie wszystkie
Materiały żródłowe
niedziela, 04 sierpnia 2013 14:33
Skocz do komentarzy
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах – Продовження 9 (автор: Козак Михайло)
Книга «Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх» – Львів: Свічадо, 2002. – 280 стор.
(Продовження – 9)
Отець Гамівка Павло
парох села Лімна, Бірчанський деканат.
Народився 10. 07. 1890 р., рукоположений 1916 р., інстальований 1924 р., жонатий.
1916-1919 – сотрудник м. Сянік, Сяніцький деканат.
1919-1924 – адміністратор с. Грозьова, Бірчанський деканат.
1924-(1939) – парох с. Лімна, Бірчанський деканат.
(1939)-1947 – парох с. Лімна, Бірчанський деканат,
– декан Бірчанського деканату,
– перебування в слідчій тюрмі в Перемишлі,
– депортований на західні землі Польщі до Плот, воєв. Щецінське.
1947-1957 – працював рільником на господарстві та книговодом у місцевій молочарні.
1957-1968 – допомагав служити в греко-католицькому обряді о. В. Боровцеві в:
м. Грифіце, воєв. Щецінське,
м. Тшеб'ятів,
с. Кожистно.
У 1947 році навесні арештований польським військом й ув'язнений у слідчій тюрмі в Перемишлі. Після тяжких тортур по якомусь часі звільнений, а точніше, викуплений.
Обставини арешту о. П. Гамівки: Син о. Павла, Ярослав Гамівка, займав доволі високий пост в УПА. Був фінансовим референтом в І окрузі ОУН. З тої причини о. Павло відчував постійну загрозу з боку польського війська, тому й робив усе, щоб себе й родину оберегти. Він перебрався за селянина й цілими днями робив сніпки по стодолах для обшивання будинків. Виявлений якимось хлопцем польському війську, був тяжко побитий і ув'язнений у Перемишлі. По кількох місяцях викупила його родина й парафіяни за 40 тис. золотих. Такі практики тоді бували. Після виходу на волю о. Павлові дозволено короткий час служити в покиненій церкві в Тростянці в римо-католицькому обряді для польського війська, яке там таборувало.
Незабаром о. П. Гамівку депортували з дружиною й дочкою на західні землі Польщі до м. Плоти, воєводство Щецінське. Там він отримав господарство, на якому працював як рільник.
Коли відродилася Греко-Католицька Церква на Щецінщині, допомагав о. В. Боровцеві обслуговувати станиці в Тшеб'ятові, Грифіцах і Кожистнім.
о. П. Гамівка аж до своєї смерті переживав велику особисту й родинну трагедію, пов'язану з сином Ярославом.
Помер 19 грудня 1968 року в Плотах на Щецінщині. Там і похований.
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з ...
Komentarze do wpisu
dodano: 04 sierpnia 2013 15:20
Ojciec Hamiwka jak wspomina Chrin spowiadał go w Łomnej gdy był ciężko ranny podczas bitwy pod Leszczawą Górną w 1944.
Jarosław Hamiwka "Wyszyński" urodzony w 1918 r., referent gospodarczy I Okręgu OUN, od maja 1947 jawny współpracownik polskich służb specjalnych, wcześniej najprawdopodobniej współpracownik sowieckich służb specjalnych.Zadał duże straty podziemiu ukraińskiemu.
autor graziowawiar
niedziela, 04 sierpnia 2013 14:44
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах (автор: Козак Михайло)
Книга «Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх» – Львів: Свічадо, 2002. – 280 стор.
(продовження – 4)
Отець Заворотюк Михайло
парох с. Молодич, Сінявський деканат
Народився 1889 р., рукоположений 1916 р., інстальований 1937 р. жонатий.
1916-1919 – адміністратор с. Ліщава Горішня, Бірчанський деканат.
1919-1925 – парох с. Близянка, Короснянський деканат.
1925-1934 – парох с. Явірник Руський, Бірчанський деканат.
1934-1937 – адміністратор с. Грозьова, Бірчанський деканат.
1937-(1939) – парох с. Молодич, Сінявський деканат.
(1939)-1941 – парох с. Молодич, Сінявський деканат.
Активний просвітянський і кооперативний діяч. Богословську освіту здобув у Львові й Відні. Заарештований НКВД 2 лютого 1941 року в Молодичі, ув'язнений у Раві-Руській, згодом переведений до львівської тюрми Бригідки, де й був замордований під час відступу большевиків у червні 1941 року.
Про обставини ув'язнення й смерті о. М. Заворотюка роздобути інформації авторові не вдалося.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Молодичу (зб. 1716 р.), у якій останні 4 роки служив парохом о. М. Заворотюк. Після акції «Вісла» 1947року церкву знищено.
Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з ...
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz